Гостя нашого січневого номера ЖАННА МАДИЧ – особистість, яка вдало поєднує свій талант у сферах поезії та музики з тридцятирічним викладацьким досвідом англійської мови. Як лінгвокоуч і тренерка, вона не лише несе свої знання у світ, але й надихає як дітей, так і дорослих. У цьому інтерв’ю запрошуємо зазирнути у світ творчості та знання очима Жанни Мадич.
– Пані Жанно, вітаємо Вас! Як виникла пристрасть до творчості, що стало каталізатором для цього?
– Змалку я любила займатися творчістю, як і більшість із нас. Малювала, ліпила з пластиліну, склеювала будиночок з меблями, одягала паперових ляльок, вивчала віршики. Коли пішла до школи, познайомилася одразу з обома новими для себе захопленнями – грою на фортепіано та англійською мовою! З того часу вони, наче два крила, допомагають мені натхненно літати у житті. І, треба зауважити, є дещо дивовижне у тому, як все відбулось. «Магія вчительства», якщо можна так сказати. В першому класі я торкнулася серцем до найкращої вчительки музики, яку вважаю другою мамою. Білопольська Поліна Борисівна вже 47 років завжди поряд, ми любимо і спілкуватися і проводити концерти по цей час, дарувати вірші одна одній. Що стосується англійської мови, в семирічному віці я почала навчати цієї науки двоюрідного брата Віктора, на 3 роки старшого за себе.
– Можете розповісти про Ваші концерти, як вони впливають на Ваше творче вираження?
– Концерти – то моя стихія! На сцені я проживаю щоразу нове життя, наповнююсь особливою енергією. Перший авторський концерт відбувся у моєму рідному місті Кам’янець-Подільський у 2003 році, де в першій частині я виконала п’ять фортепіанних шедеврів класики (через 18 років після закінчення музичної школи!), а в другій звучали мої авторські твори. На той час я вже створила більше десятка пісень і виконувала їх сама, або співали мої учні на різних сценах міста. А у 2007-му з вихованцями виступила на фестивалі «Сім-Сім» у Києві, де отримала Гран-прі у номінації «композитор». Загалом вже провела понад 8 авторських концертів, в тому числі три благодійних на підтримку онкохворої дівчинки, а також на підтримку ЗСУ.
Часто мене запрошують виступити у школи, коледжі, бібліотеки, на міські урочистості. Один із моїх авторських концертів був у ресторані під час святкування 50-річчя від дня народження! Дуже втішно, що вийшли друком дві мої збірки «А я живу й люблю життя…» (поезія) та «Пісня мовою любові» (пісні), презентації яких запам’ятаються надовго. Зараз я є членом Національної Всеукраїнської музичної спілки.
– Які нові методи Ви впроваджуєте у викладацькій діяльності? Як вони змінюють традиційні підходи вивчення іноземної мови?
– Щодо викладацької діяльності, я понад 30 років експериментую, навчаючи дорослих і дітей різного віку, завжди у пошуку унікальних та індивідуальних способів для вивчення англійської мови. Адже, на мою думку, універсального бути просто не може. Проте це не означає, що мову не можна вивчати в парі, в групі. Скажу більше, з власного досвіду, дуже важливо й ефективно навчати всю сім’ю.
Працюю із задоволенням як офлайн, так і онлайн, і це значно розширює спектр можливостей. За роки своєї невтомної діяльності, завдяки наставникам, оточенню, яке постійно змінюється, прийшла до усвідомлення, що весь цей час навчала не так як всі. Лінгвокоучинг – поєднання психології та мови, що дозволяє зняти напругу, допомогти подолати бар’єри. Новизна насамперед у тому, що мова вивчається в партнерстві з наставником, який «підсвічує» те, що учень може, а тому хоче робити для досягнення власної цілі.
– На Вашу експертну думку, яких особливих результатів досягають Ваші учні за допомогою лінгвокоучингу та наставництва?
– Я поєдную навчальні методи, працюючи у лінгвістичному центрі, приватно, провожу тренінги та організовую навчання в соцмережах. Тренінги – це окрема тема. Цей вид діяльності більш масштабний. Для мене це проєкт, як концерт, презентація, та інтерактивний урок вкупі. Як результат, учні з радістю приходять на заняття, – і дорослі і малі. При зустрічі, через роки мені дякують за мою працю ті, хто завдяки мені круто змінив своє життя, опанувавши англійську мову, або просто почуваються впевнено, спілкуючись за кордоном.
– Як Ваша любов до мови та творчості впливає на родинні цінності та взаємовідносини?
Я – щаслива донька, сестра, мама і бабуся! Моя мама повторює бабусині слова про те, що я «геній» і підтримує мене в усьому. Сестричка Інна, з якою ми народилися разом, теж вчителька. Моя донька Мирослава – гравець Національної збірної з пляжного футболу українського, польського та італійського клубів, чемпіонка світу, володарка Кубка Європейських чемпіонів, багаторазова володарка кубка Польщі. Ми пишаємося одна одною і легко знаходимо спільну мову. Мій син Святослав, водій від Бога, учасник бойових дій, захищає Україну. А ми, родина, молимось за всіх наших воїнів, як можемо допомагаємо наближати Перемогу. Його донька Владислава росте і дарує невимовну радість всім нам, надихає на нові успіхи. Я з радістю пишу вірші, присвячені своїм рідним.
+380975198280
+380996274460
facebook: Жанна Мадич