Стан психічного здоров’я українців зараз є дуже складним. Через війну люди втрачають здатність жити гармонійно та спокійно, тому ми шукаємо для вас найкращих фахівців. Серед таких раді представити вам Ніну СОФІЛКАНИЧ – лікарку-психіатриню та доцентка, авторку наукових публікацій, спікерку всеукраїнських та міжнародних конференцій.
- Ніно, поговорімо про Вашу діяльність. Ви лікарка-психіатриня та викладачка. Чому вирішили обрати цю відповідальну професію?
- Я росла дуже творчою дитиною, надзвичайно любила музику, займалась професійно вокалом, грала на багатьох інструментах та мріяла про кар’єру співачки. Але так, як народилась в сім’ї лікарів, все своє дитинство провела у травматологічному відділенні мого тата (залишити в дитинстві мене не було з ким. Мама рано померла й батько виховував мене сам). Батько був прикладом для мене в усьому, і, коли настав час обирати майбутню професію жодних сумнівів вже не виникало. Я мріяла бути схожою на нього та досягти такої ж поваги у суспільстві, яка була в нього.
Я лікарка-психіатриня та психотерапевтка, працюю в цій сфері понад 15 років. Обожнюю свій фах. Окрім того, кенд.мед.наук, доцент кафедри «Неврології, нейрохірургії та психіатрії. Маю за плечима 10 років викладацької діяльності іноземцям (студенти-медики). - Зараз Ви здебільшого викладаєте онлайн. Чи впливає це на якість освіти студентів?
- На початкових етапах викладання онлайн для мене це було надзвичайно складно. Не вистачало живого спілкування, контакту з аудиторією, її реакції та зворотного зв’язку. Та з часом ми, авжеж, усі призвичаїлись. Чи вплинуло це на якість освіти? Думаю, ні. Я викладаю студентам медикам, неналежна освіта в даній сфері є неприпустимою (надто вже велика відповідальність – життя людини). Тому звикла викладати завжди на найвищому рівні. А кроки, які здають наші студенти в якості оцінки рівня знань, говорять про те, що нам це успішно вдається.
- Щодо ментального здоров’я людей. Як Ви оціните стан українців на сьогодні?
- Проблема захисту ментального здоров’я надзвичайно загострилась з початком повномасштабної війни. Дбати про своє ментальне (або психічне) здоров’я – така ж базова необхідність кожної людини, як і дбати про здоров’я фізичне тому що саме психічне здоров’я дозволяє нам повноцінно жити, реалізувати свій потенціал та справлятись із життєвими стресами, продуктивно й плідно працювати, робити внесок у життя своєї спільноти.
- Звертатись до психіатра прагнуть далеко не всі, хто має психічні розлади. Як Ви прокоментуєте це?
- Незважаючи на існування ефективного лікування й психотерапії, люди часто вбачають у хворих на психічні розлади нерозумних, складних й нездатних самостійно приймати рішення людей. Так, у випадку надання допомоги, рішення про лікування часто намагається взяти на себе родич, повністю вирішуючи долю хворого. У світі така практика була б неможливою, адже порушує сакрльне право людини на прийняття рішень щодо свого здоров’я та долі. Всесвітня організація охорони здоров’я у програмі усунення прогалин у сфері психічного здоров’я наголошує, що в більшості випадків хворий на ментальні хвороби в стані, й має право приймати рішення щодо власного лікування.
Якщо це не є критичний період, то лікар зобов’язаний в міру й з розумінням готовності до сприйняття пацієнта надати вичерпну інформацію про те, як планує лікувати хворого. - Ніно, дякуємо за бесіду та відповіді. Цікаво дізнатись, як Вам особисто вдається зберігати спокій та врівноваження?
- Абсолютно прості, на перший погляд, базові речі: час із сім’єю, мій син, фізична активність, здоровий сон, подорожі, досягнення цілей – мій найкращий антидепресант. Усі ці речі й допомагають зберігати моє метальне здоров’я.
instagram: ninasofilkanych