Як у найважчі часи зберігати красу та впевненість, дарувати людям здоров’я та допомагати їм розвиватись. Як йти вперед і не зраджувати своїм мріям — про це ми спілкуємось з тритментологом — викладачем, технологом luxliss, трихологом-реабілітологом — ОЛЕСЕЮ ТРЕТ’ЯКОВОЮ.
- Пані Олеся, ми дуже раді спілкуватися з Вами на сторінках нашого журналу. Ви – справжній фахівець у сфері краси. А як починався Ваш шлях у цю галузь?
- Я навчалась на перукаря, хоча спочатку планувала собі іншу спеціальність, навіть вступила свого часу у ВИШ на журналістику. Але так сталось, що саме робота у сфері послуг затягла мене. Пізніш, в 2014 році я переїхала з Донецька до Києва і також почала розвивати перукарське мистецтво. Вдосконалювала вміння в самих різних напрямках професії, але не займалась кератином. А дуже бажалось робити на найвищому рівні саме те, чого ще ніколи не робила. І ось вісім років тому я прийшла у професію — тритментолог — фахівець по відновленню волосся. Я почала активно навчатись у цьому напрямку і з часом відкрила вузькопрофільну студію.
- Ви з початку працювали під брендом «Світлий Облік», зараз же Ваш простір краси носить назву Tretyakova, чи не важко проводити ребрендинг, бо перша назва була вже доволі впізнаною?
- Насправді, мій початковий бренд «Світлий Облік» знали не настільки добре, як моє прізвище — Трет’якова. Й мої наставники по бізнесу рекомендували мені робити особистий бренд, а з часом я й сама це зрозуміла, тому і змінила назву на @Tretyakova”. Ребрединг виявився не таким вже й важким. Бо брендом простору відновлення волосся я зробила свою особистість, яка вже була відома.
- Коли Ви зрозуміли, що бажаєте бути ще й наставником, викладачем?
- Вже п’ять років я проводжу семінари та курси по роботі з кератином. Випустила вже більш 1000 учениць, багато з них поїхали працювати за кордон, але зв’язок ми не втратили й спілкуємось. Я навчаю дівчат тому, як вести бізнес, як заробляти та зберігати гроші, як планувати свій робочий графік, щоб все встигнути, витримувати дисципліну, розвиватись як фахівець та особистість. Коли я побачила, що мої поради та знання дають результат, я зрозуміла, що наставництво теж має бути моєю професією.
- На сьогодні Ви – єдиний в Україні та Європі автор курсу з кріотерапії шкіри голови. Як Ви пройшли цей шлях?
- Дійсно, мій курс єдиний і унікальний. Якщо ви будете шукати подібні курси — не знайдете. Частково може й тому, що в більшості випадків кріотерапію сприймають як допоміжну процедуру. Але я два роки вивчала цю методику на собі. І це не метафора. Потім практикувала дію рідкого азоту на тих, в кого теж були проблеми зі шкірою голови, і хто бажав цієї проблеми позбутись. І я реально побачила, який неймовірний позитивний результат дає лікування рідким азотом. Потім мої учениці по кератину стали питати мене про навчання методиці кріотерапії, і я зрозуміла, що потрібен навчальний курс. Тому проаналізувала та систематизувала все, що було напрацьовано за два роки, і склала свій авторський курс, який викладаю як офлайн, так і онлайн. І зараз я бачу чудові результати від викладання цього курсу.
- Чи не страшно було наважитись розширювати простір краси під час війни?
- Так, Було й важко й страшно. Бо коли йде війна, стає не на першому місці. Але, якщо Бог дав мені ідею та можливість розширяти свій простір — я розуміла, що повинна це зробити. Повинна ще й тому, що, якщо тобі страшно, треба подивитись страху в очі, піти й перемагати свій страх і всі перешкоди, тому що моя кінцева ціль вище всякого страху. Тому треба йти і перемагати!
- Які Ваші плани і мрії на життя та працю після перемоги?
- Після того, як прийде Перемога, я буду розширювати свої салони й хочу не менш п’яти просторів краси по Київу. Планую продовжувати навчати, розвивати наставницьку діяльність. Але найбільш за все мене мотивує мета — побудувати будинок для дітей, які живуть без батьків, без родини, без любові. А таких, на жаль, з початком повномасштабної війни стає все більше. І я мрію створити для цих дітей такий простір, де їх наповнять любов’ю без меж, а крім того будуть навчати основам християнської віри, якої в сучасному суспільстві дуже не вистачає.
Й хочу побажати всім: йдіть завжди до своєї цілі, ніколи не здавайтеся. Зараз дуже важко, але попереду в нас найкраще. Тримаємось, та найскорішої нам Перемоги!