Як навіть у найскладніші часи мати змогу керувати своїм життям, як дати ладу не тільки собі, а і допомагати іншим, як зберігати стан фізичного і психічного здоров’я? Відповідь на ці питання дає сильна та ніжна жінка, бізнес-леді, керівник логістичного напрямку сеті магазинів «Простор» – ГАЛИНА ЧЕРКАШИНА.
- Пані Галино, доброго дня. Дуже приємно зустрітися з Вами на сторінках нашого журналу, поспілкуватись про Ваш бізнес, Ваше життя. А як Ви обирали свій професійний шлях?
- В своєму професійному напрямку я працюю 18 років. Мій вибір не був неочікуваним, бо логістика – це сфера, де завжди цікаво. Від спілкування з колегами до налагодження бізнес -процесів, від впровадження програмного забезпечення до складних автоматизованих систем, від роботи з персоналом до розробки систем мотивації та організації праці. Пошук сфери діяльності був під девізом: «ні краплі рутини!» - Яким Ви зараз бачите свій бізнес? Чи Ваше ділове оточення є Вашими помічниками в кар’єрі?
- В сфері логістики в нашій країні дуже потужна професійна спільнота – яка мотивує до формування нових ідей та впроваджень і також доволі конкурентне середовище. Проводиться багато заходів, де цікаво спілкуватись та ділитись фаховими надбаннями. В той період, який ми всі наразі переживаємо, трапляється багато випадків, коли допомагали саме в рамках взаємодії бізнесів.
В складні моменти релокували співробітників до більш «спокійних» регіонів, допомагали з вантажами, і т. д. Це ставало можливо завдяки тому, що спільнота об’єднана і згуртована в професійних ланцюгах. Цікаво працювати в колі однодумців.
Також подобається, коли поруч молодші колеги, коли бачиш їх перші успіхи та професійне зростання.
- Логістика – це точна наука, десь на кшталт фізики чи математики. А в звичайному житті Ви використовуєте такі ж точні категорії?
- Так, логістика – це точна наука з багатьма змінними – і ця чудова задача вирішується кожен день. В повсякденному житті професійні надбання завжди мають вплив на власну особу. Вирішуючи якісь питання, відключаєш емоції, розумієш потрібний результат і формуєш послідовний ланцюжок дій та методів, який тебе доставить до необхідного результату. А потім можна дозволити і трохи емоцій.
- Ви з Вашою родиною налаштовані на одну хвилю?
- До війни сім’я – це був дім на мапі де ми були разом, а зараз так не виходить. Я наприклад, переміщуюсь між Дніпром, Києвом та Львовом, якщо чесно, відчуття дому трохи втрачається. Чи краще сказати, воно трансформується в щось інше. Зараз я дома там, де я вільна , там, де я на своїй землі, в своїй країні. З моїми рідними, моєю сім’єю ми на одній хвилі. Ми повинні давати друг другу відчуття затишку та надійного тилу.
- Чи змінилось Ваше життя та праця з початком повномасштабного вторгнення?
- Війна змінила все. Якщо раніше у мене все було сплановано на роки вперед, то на разі планую короткими термінами, не дозволяю не собі не близьким панікувати або перекладати на іншого емоційний тягар. Ціную навіть більше, чим раніше, можливість спілкування с друзями та рідними. Але всередині розумію, що фізично та емоційно потрібно бути готовим до багатьох випробувань.
- Як Ви бачите свою роботу та життя після Перемоги?
- Чекаю Перемогу як і всі поряд, як і всі поряд працюю і допомагаю ЗСУ, бо без них нас не буде. Після у нас буде дуже багато роботи і дуже багато наслідків цієї війни. Я знаю, що потрібно буде повертати до мирної роботи людей, що пройшли через пекло, і думаю, що я хочу багато зробити, щоб умови праці, які може надати бізнес, були більш досконалими. Людина, виконуючи свою роботу, повинна мати від того задоволення – мабуть це моя мета. А сумую я за подорожами, цього трохи не вистачає. Хоча і можу поїхати до теплого моря, але чомусь не хочу, коли тут війна.
- Які думки чи слова Вас завжди надихають? Що б Ви побажали нашим читачам?
- Я завжди собі повторюю: те, що я зробила вчора – сьогодні вже недостатньо, ми живемо в дуже швидкоплинному часі, тому на завтра повинно бути тільки краще!