Вступ до цього інтерв’ю не буде довгим. Батьки, відповіді на важливі питання сто­совно мовленнєвих здібностей ваших дітей надає кваліфікований лікар логопедині-дефектологині НАТАЛІЯ ТРЕТʼЯКОВА, керівник мовного центру та приватного садочка «Сонечко».

– Пані Наталю, вітаємо у нашому виданні. Почнемо, напевно, з фаху, аби познайомити читачів з Вами. Розкажіть трохи про Ваш професійний шлях та експертність.
– Ще з юності я почала займатися педагогічною діяльністю. Починала працювати вихователем, закінчила педагогічний інститут, після чого працювала вчителем початкових класів. Працюючи в дитячому оточенні, мені доводилося стикатися з особливими дітьми, які мають різні проблеми інтелектуального і психологічного розвитку та порушення моторики. Це спонукало мене до вступу в педагогічний університет, де я отримала кваліфікацію логопеда-дефектолога. З часом всі мої знання й навички перетворились на авторський метод, власне відчуття дітей. На сьогодні я маю вже понад 20 років досвіду та продовжую вдосконалювати свої знання, допомагаючи тисячам діточок бути соціалізованими та жити гармонійне життя.
– З якими логопедичними проблемами до Вас можуть звернутись сьогодні українці?
Працюю із дітлахами раннього (до 3 років), дошкільного (3-6 років) та шкільного віку, а також підлітками та людьми після інсульту.
Охоплюю напрямки:
консультування та діагностика (діагностика мовленнєвого розвитку; профілактичний огляд; логопедична характеристика, підбір індивідуальної програми корекції);
індивідуальні заняття з корекції порушень за діагнозами:
– загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ);
– фонетичний недорозвиток (ФП);
– фонетико-фонематичний недорозвиток (ФФНМ);
– дизартрія;
– дислалія;
– алалія;
– ринолалія;

• заїкання; 
• порушення темпу мови (тахілалія, браділалія);
  – затримка мовленнєвого розвитку (ЗМР);
  – порушення слуху;
  – кохлеарні імпланти та знижений слух;
  – ранній дитячий аутизм (РДА);
• оральна апраксія.
  – Як змінились сьогодні, в умовах війни діагнози дітей, з якими Ви працюєте?
  – За останні півтора року через війну проблема стала ще більш гострою. Сильний стрес та переляк призводять не лише до посилення порушень мови, а й навіть до виникнення розладів у тих дітей, які до війни їх не мали. Маленькі громадяни – це дуже вразлива категорія, на яку стрес діє найбільш травматично та руйнівно. Переляк, спричинений війною, часто призводить до мовленнєвих порушень різного типу: від затримки мови до заїкання. Ці проблеми, якщо їх не лікувати, стануть суттєвими перешкодами і в майбутньому.
  – На що батькам варто звертати увагу перш за все, аби не втратити можливість вчасно виявити проблему та вирішити її?
  – Існує думка, що до логопеда потрібно звертатися тоді, коли дитина досягне шестирічного віку та буде йти до школи, а до цього часу вона ще не «виговорилася». Але насправді, чим раніше дитина буде оглянута спеціалістом-логопедом, тим більша ймовірність виправлення мовлення. Більшість порушень мовлення мають органічну основу, тобто пов’язані з недорозвитком або особливостями будови артикуляційного апарату чи кори головного мозку. А людське тіло розвивається по-різному в різний час життя. Існують вади, які ефективно можна виправити лише до певного віку. Якщо термін втрачено, то проблему вирішити буде набагато важче та знадобиться більше часу, щоб виправити ваду або ж звести її до мінімуму.
  Мова, особливо в дитячому віці, дуже швидко розвивається та видозмінюється, і на кожен віковий період існують певні мовні норми. На мовний розвиток дитини великий вплив також має психологічна обстановка у родині: сприятливо позначається спокійне, доброзичливе спілкування, відсутність криків та скандалів, дотримання режиму дня. Ці умови створюють атмосферу, в якій не виникає ризик розвитку заїкання та неврозів. Проте при цьому дуже важливо вчасно зрозуміти, чи недоліки дитячої мови є природним етапом розвитку, чи проявом проблем, що вимагають втручання логопеда.
  – Розкажіть детальніше про техніки, в яких Ви працюєте для досягнення максимального результату?
  – Логопед – це корекційний педагог. У своїх підходах я базуюсь на знаннях із медицини, генетики, невропатології, психопатології тощо. Особливості розвитку сучасних дітей свідчать про те, щоб зацікавити їх, потрібні нестандартні підходи, індивідуальні програми розвитку, нові технології. Для дитини дошкільного віку гра – це провідна діяльність, у якій виявляється, формується й розвивається його особистість. І тут у комп’ютера є широкі можливості, тому що правильно підібрані розвивальні комп’ютерні ігри і завдання є для дитини, перш за все, ігровою діяльністю, а потім вже навчальною.
  Відомо, що успіх розумового розвитку тісно пов’язаний з сенсорною інтеграцією. У зв’язку з цим однією з головних задач вчителя-логопеда є підтримка інтересу дітей до навчання через сенсорні стимули. Ігрові вправи на розвиток зорового сприйняття тренують спостережливість, увагу, пам’ять, формують уяву про форму, колір, розмір, просторове розташування предметів, збагачують словниковий запас. Практичні вправи з сенсорним матеріалом (кольорові фарби різної фактури, крейда, пластилін, солоне тісто, насіння, ін. природний матеріал) допомагають зацікавити дітей (особливо дітей з РАС), відволікти від труднощів, страхів невдачі, розслабити, забезпечити найбільш успішне виконання завдання, розвивають психічні та мовні процеси.
  – Серед іншого Ви практикуєте ще й логомасаж. Що це за напрямок, наскільки він довів свою ефективність?
  – Як відомо, все в людині взаємопов’язане. Жодна проблема, яка виникає в нашому організмі, не може бути розглянута локально. Значні проблеми мовного апарату не вирішуються одними артикуляційними корекціями і дихальною гімнастикою. Тут необхідний логопедичний масаж. Він проводиться для цілого ряду позитивних змін, які бачать не тільки самі батьки чада, але й усі оточуючі.
  Логомасаж позитивно впливає на весь організм в цілому, навіть нервову систему. Загалом виділяють такі основні показання до проведення логопедичного масажу дитині:
• втрата або порушення голосу;
• дефекти мови;
• заїкання;
• дизартрія;
• безконтрольне слиновиділення;
• недостатній рівень розвитку артикуляційних м’язів;
• м’язова напруга, що призводить до проблем з вимовою.
  Також багато спеціалістів радять проводити логопедичний масаж для профілактики. Тож, якщо спеціаліст радить вашій дитині проводити логопедичний масаж, нічого страшного в цьому немає, він тільки позитивно вплине на розвиток дитини.
  – Ви власниця @centr_razvitiya_solnishko. Які послуги українці можуть отримати у Вашому центрі, окрім тих, що ми обговорили?
  – Напрямок роботи центру – проведення корекційно-педагогічної роботи із такими проблемами, як дитячий ранній аутизм, розлад аутичного спектра (РАС), синдром Дауна, затримка психомовного розвитку (ЗПРР), затримка мовного розвитку (ЗРР), синдром дифіциту уваги та гіперактивність (СДВГ), гіперзбудливість, мала мозкова дисфункція (ММД), аллалія, заїкання, гідроцифалія, мікроцифалія, розумова відсталість (РВ), когнітивні порушення, загальне недорозвинення, корекція мови та мовлення, а також реабілітації дітей після кохлеарної імплантації.
  Працівниками нашого центру реабілітувалися вже понад 500 дітей, котрі після професійної допомоги відвідують дошкільні, загальноосвітні заклади освіти та відчувають себе повноцінними членами суспільства. Дітей, які виїхали під час війни за межі України, ми підтримуємо й проводимо заняття онлайн.
  – Дякуємо, пані Наталю, які топ-поради Ви виокремите для батьків, аби вони мали змогу гармонійно виховувати дітей попри усі перешкоди життєві?
  – Пораджу батькам уміти вислухати дитину завжди й всюди, не відмахуватися від неї, проявляти терпіння і такт. Розмовляти з дитиною так, як ви хотіли б, щоб розмовляли з вами. Зберігайте надію дитини на виправлення. За жодних умов не принижуйте її гідність. Малюк повинен боятися не гніву батьків і подальших дій, а того, що він може завдати комусь болю своїми словами, діями, вчинками.
  Проявляйте повагу, м’якість, уникайте грубощів та будьте терплячими. Визнавайте свої помилки, не соромтесь просити вибачення за неправильні вчинки і дії, будьте справедливими в оцінюванні себе та інших.

instagram: natalitretiakova