Підтримка громади, організація людей задля спільної допомоги військовим та внутрішньо переміщеним особам. Про все це говоримо із нашим гостем – депутатом АНАТОЛІЄМ ЛИСЕНКОМ. Як вдалося налагодити потрібні процеси та не опустити руки на початку війни – читайте далі.

• Вітаю вас, пане Анатолію! Для усієї України відкритий напад росії став болючим шоком. Як проходили перші тижні в Оліївській ОТГ?
• Наш регіон не відрізняється нічим від іншої частини України. Війна кардинально змінила наші будні, й уся громада мала у надзвичайно короткі строки звикати до нової реальності, аби вона її не накрила. Перші години – то було невір’я, заперечення, потуги знайти адекватну відповідь про те, що відбувається навколо. Перші дні – то був суцільний нерв, ніхто з нас не розумів, наскільки довгим буде цей шлях терору. Перші тижні – то вже пішов період адаптації, якщо так можна висловитися. Громада активно приймала переселенців, котрі тікали від російських ракет, чоловіки цілими групами збиралися на передову, жінки готували соціальні обіди, плели маскувальні сітки, фасували волонтерську допомогу. Ну, а перший рік війни став для нас розумінням того, що швидко ця війна не закінчиться, і ми маємо бути сильними, аби не втратити свого дому та майбутнього.
• Поговоримо про те, як війна змінила життя Житомирщини. Як вдалося встояти під гнітом росіян та відновити довоєнний ритм у вашому регіоні?
• Ми розуміли, що паніка, страх та депресія заведуть нас під владу російського тоталітарного режиму. І це не те, що б хотілося бачити у майбутньому, тому ми намагалися усіма силами та методами підтримати військових, не лише фінансово, а й морально. Закликали людей ставати пліч-о-пліч й фасувати волонтерку, здавати кров, приймати вдома тих, кому більше нікуди було йти. Лише разом, об’єднавшись, у нас був шанс встояти й ми його використали.
• Ви, як депутат, працюєте з соціальними сферами свого регіону. Що вдалося зробити за ці півтора року?
• Нам вдалося забезпечити житлом людей, котрі приїхали до нашої громади у пошуках безпеки. Ми налагодили регулярні відправлення волонтерської допомоги у прифронтові зони. Збираємо донати для наших захисників на нулі. Волонтери купують та переправляють їм необхідні речі гігієни, продукти, одяг і обов’язково техніку. А ми, як депутатський корпус, регулюємо дані програми й сприяємо кожній процедурі.
• Якщо говорити особисто про Вас, чого навчила ця війна? Як, можливо, змінилося світобачення?
• Змінилося докорінно, як і у всієї нації. Ніхто не міг повірити, що у 2022 році може статися така кривава війна, що нападе країна, котра мала гарантувати нам безпеку у подібних питаннях. Багато що можна перелічити у цьому списку, але підсумок один – Україна отримала ніж в спину.
  Стосовно мене, то я побачив біля себе справжніх друзів і тих, хто лише таким хотів виглядати. Війна розставила все на свої місця, як би прикро це не було. Я навчився ще більше цінувати свій час, тихі хвилини, теплі вечори у колі родини.

• Над якими проєктами працюєте зараз?
• Оліївська громада проводить різні заходи на допомогу переселенцям та військовим на нулі: збір донорської крові, благодійні акції для донатів на ЗСУ, розвезення волонтерської допомоги внутрішньо переміщеним особам. Все це працює на регулярній основі. Окрім військових програм, громада проводить сезонні роботи: підготовка землі та фермерських угідь до зими, ремонт та запуск комунальних котелень тощо.
• Поділіться з нашими читачами планами на майбутнє.
• План зараз єдиний – перемогти ворога, збудувати зруйновані домівки людей, котрі залишились без даху над головою через росію. І головне – відновити рідну Україну після війни, аби наші діти росли у розвиненій державі, яка може гарантувати їм світле та забезпечене майбутнє. Ось такі плани, і я впевнений, що усі разом ми впораємося з ними.
• Назвіть 5 правил життя, котрі допомогли Вам досягнути успіху.
• Я не дуже задумувався, які саме дії допомогли мені стати на ноги та жити добре життя, але якщо підсумувати.

1. Ніколи не здавайся, не звертай з обраної дороги, й вона обов’язково приведе тебе до тієї точки, яку ти собі обрав за ціль.
2. Цінуй те, що маєш, і отримаєш набагато більше. Але це правило не анулює наступне.
3. Завжди будь готовим до найгіршого, але мрій про найкраще та вір у світле майбутнє.
4. Не бійся просити допомоги. Люди не можуть жити поодинці, нам треба суспільство, тому не варто боятися користуватися благами цього статусу. Якщо у сусіда є можливість надати тобі допомогу – попроси про це.
5. Не зупиняй свій розвиток, навіть якщо досягнув усіх своїх мрій. На їх місце прийдуть нові, а процес розумової деградації важко повернути назад.

https://www.facebook.com/anatoly.lysenko.52
https://www.instagram.com/lysenko_anatoly