Шановне товариство, сьогодні ми пропонуємо вам розмову з Сергієм Вікторовичем Максименко. Авжеж, багато хто з вас знайомий з цим лікарем. Він медичний директор Дніпропетровського обласного клінічного центру кардіології та кардіохірургії. То ж мова йде про серцево-судинні захворювання, які наразі дуже актуальні, на жаль серед українців з відомих усім причин. Далі мова йде про ризики та попередження серцево-судинних захворювань (ССЗ).

– Сергію Вікторовичу, про які захворювання сьогодні найчастіше йде мова серед спільноти лікарів Вашого фаху?
– Варто почати з того, що серцево-судинних захворювань взагалі дуже багато. І, якщо люди думають, що у цих патологіях винні лише серце та судини, то велика помилка. У процесах організму дуже багато органів, які також мають великий вплив на патології, які ми сьогодні обговорюємо. Авжеж, серед головного – більшість захворювань системи пов’язані з підвищенням тиску або його зниженням. Проте найбільше патологій ми спостерігаємо у людей саме з підвищеним. Пов’язано усе з захворюванням судин головного мозку, усього організму та безпосередньо самого серця. Якщо уважно придивитись до самої статистики, підрозділів та захворювань, ми можемо констатувати, що найбільше страждає серце, саме його судини, клапани, провідна система та патології самої тканини. Тобто її пошкодження.
– Якими є фактори ризику для отримання серцево-судинних захворювань?
– Про фактори ризику кажуть увесь час усі лікарі вже протягом багатьох десятиліть. І це кожному відомі: зайва вага, розлади травлення, зайва кількість цукру, який ми вживаємо з продуктів, алкоголь, паління і надто мала фізична активність. Останній фактор сьогодні дуже розповсюджений, до речі. Людина, аби бути здоровою більш-менш повинна проходити близько п’ятьох кілометрів на день досить жвавим темпом. На жаль, саме офісні працівники наразі дуже наражуються на небезпеку стосовно захворювань на ССС.
– А якщо говорити про людей, які отримують великі навантаження у спортивних залах. Це також фактор ризику?
– Важливо пам’ятати, що для кожної людини індивідуально є певна межа за яку заходити не можна. Якщо, наприклад, людина мало тренується, то для неї навіть малі навантаження можуть бути зайвими. Людина, як правило, повинна сама відчувати інтуїтивно, коли їй буде дещо зайве. Це зрозуміло, коли вона починає вже відкривати рота, тобто носового дихання вже їй недостатньо. В цей час потрібно припинити дії. Варто почати контролювати вправи та саме навантаження. Гіпоксія – це заборгованість кисню, що впливає негативно на стан здоров’я. Для тих, хто тренується постійно, має великі навантаження – гіпоксія не загрожує у більшості випадків. Усе має бути по мірі. Що ж стосується професійних спортсменів – вони хворіють частіше. Фізична культура – то нормально, але, якщо мова йде про спорт заради результатів, тут можуть бути проблеми.
– Які головні симптоми ССЗ Ви виділите?
– Серцево-судинні захворювання пов’язані з тим, що серце не спроможне перекачати кров, яка надходить до нього. Серед головних: набряки, коли здається, що взуття стало тісним, наприклад, або відчуття втоми в ногах. На практиці можна притиснути пальцем шкіру на рівні гомілки та подивитись, чи залишається шкіра увігнута. Якщо так – то є набряк. Також дуже важливий аспект – задишка. Тобто, серце перекачує не достатньо крові для нормального функціонування системи, що спричиняє тиск. Далі біль у серці або у грудній клітині – це теж прояви ССЗ. Інколи зустрічається порушення ритму серця та запаморочення.
– Скажіть, будь ласка, чому ризик виникнення серцево-судинних захворювань є більш розвиненим у країнах з середнім та низьким рівнем доходів?
– Зараз ми знов повернемось до ризиків. Мова йде про країни з низьким рівнем доходів, де люди частіше палять, не піклуючись про здоров’я, мало рухаються, частіше вживають цукор і харчі з його вмістом. Це країни, де населення піклується про те, щоб поїсти (не важливо що).
– Тож яким чином ми можемо сьогодні знизити ризики захворювань серцево-судинної системи?
– Це не так складно, як здається. Наразі знов повертаємось до питань вище. Варто пам’ятати про помірні фізичні навантаження. І це не з магазину до дому. Варто пройти й до магазину пішки, наприклад. Що стосується паління будь-чого (цигарки, кальяни, вайпи тощо) – вони є найбільш впливовими факторами. До речі наразі в Україні дуже розповсюджені дуже дешеві цигарки і люди їх купують. Це викликає атеросклероз. Він, як діагноз вражає коронарні судини, часто веде до ішемічної хвороби серця та інсульту.
– Які поради Ви дасте стосовно фізичних навантажень. Коли варто їх робити аби не зашкодити здоров’ю?
– Таких досліджень, які б стверджували, що краще займатись спортом вранці чи в вечорі немає. Усе дуже індивідуально. Зручно зранку – робіть, комфортно в обід чи в вечорі – добре. Єдине, що я рекомендую, не варто брати фізичні навантаження за дві години до сну. До того ж не варто приймати їжу перед сном. Мої побажання усім українцям: дотримуйтесь середземноморської дієти.
– Наразі українці святкують різдвяні та новорічні свята, які рекомендації дасте стосовно цього періоду?
– Знаєте, я бачив за все життя багато людей, які дотримуються власних правил. Вони виконують навантаження 31 грудня й першого січня. Це спосіб життя. Скажу відверто, що на святкові дати ССС не дуже травмується. Найчастіше – це вплив на підшлункові залози, кишківник тощо. Серцево-судинні захворювання накопичують свій «пік» потихеньку. Проте, авжеж, не зловживайте алкоголем. Це інтоксикація.
Я бажаю кожному українцю в першу чергу перемоги. А по-друге, ми повинні розуміти, що наша країна дуже розвинута. Є багато речей, які за кордоном не доступні. Не скигліть, радійте тому, що в нас є. В нас буде мир!