Синдром винного, блокування позитивних емоцій та вигорання. Гештальт-терапевтка Анна АНІСІМОВА розповідає, як можна розв’язати ці проблеми та чому варто звертатися до психолога. Деталі у нашому інтерв’ю.

• Анно, війна змінила наше життя докорінно. Хтось пристосувався до цих важких змін, а комусь треба допомога. Скажіть, з якими проблемами до Вас почали звертатися люди після 24 лютого?
• Людям потрібна допомога у тих питаннях, які вони не можуть вирішити самостійно. Останні 10 місяців я працюю з клієнтами, у яких дуже сильний страх і тривога. Ці відчуття паралізують людину, і треба знайти причину, чому так. Війна могла навіть не бути причиною такого стану, а лише стала тригером. Багато українців також переживають синдром винного (коли ти виниш себе за те, що залишився живий, чи у твій будинок не влучила ракета). Працюю із депресіями і, як це не дивно звучить, із блокуванням позитивних емоцій. Це коли людина забороняє собі радіти. Під час терапії ми з’ясовуємо, звідки взялася така установка та видаляємо її.
• З цими проблемами найчастіше звертаються люди, які залишися в Україні, чи ті хто виїхав?
• У мене й до війни були клієнти з-за кордону. Зараз вони продовжують свою терапію. Але більша частина тих, кому допомагаю – це люди, які живуть в нашій державі.
• Чи змінилося відношення суспільства до психології? Адже чимало людей просто відкидають хвороби душі.
• Люди все ще уникають говорити про це. Більшість не приймають наявність таких хвороб у себе чи у когось серед знайомих. До війни було як: варто людині зізнатися в тому, що в неї, наприклад, депресія, так відразу ж починають сипатися компетентні поради:
  «Візьмися за роботу і все пройде».
  «У якому сенсі в тебе післяпологова депресія? Діти – це щастя!».
  «Це від хорошого життя у тебе депресія. Ось раніше людям було не до неї».
  «Сходи до онкоцентру і тобі стане легше».
  Але зараз відношення до психологічних проблем змінюється на очах. Це довготривалий процес, але він вже запустився.
• Анно, Ви – гештальт-терапевт. Загалом з якими проблемами допомагаєте розібратися?
• Якщо коротко, то:
  • чому ви відчуваєте, що проживаєте не своє життя;
  • чому себе знецінюєте;
  • чому вважаєте себе поганою мамою чи татом:
  • куди подівся ваш внутрішній спокій;
  • чому ви постійно себе порівнюєте з іншими;
  • як правильно будувати стосунки;
  • як збудувати власні кордони та відстоювати їх;
  • чому вважаєте, що у ваших проблемах винні батьки.
  Тез може бути багато, адже усі люди унікальні й до кожного можна і треба знаходити підхід.
• Поговорімо про стосунки між чоловіком та жінкою. Чи варто рятувати відносини, які вже не приносять спокою?
• Скажу просто – якщо стосунки не приносять радості та не спрощують життя, а лише його ускладнюють, значить, у якийсь момент щось пішло не так. І з цим «не так» можна і треба розбиратися. Не вірте обивателям та класичній літературі, які оспівують страждання та вічну боротьбу за кохання. Не вірте тим, кому не пощастило побудувати здорові стосунки, і хто стверджує, що ви примхливі та багато чого хочете. Не слухайте тих, хто змушує вас терпіти та упокорюватися. Відносини – це сфера життя, яка покликана задовольняти ваші базові потреби та приносити задоволення. Наповнювати вас ресурсом та дарувати щастя. Без цих потреб такі стосунки не потрібні.
• Анно, як до Вас можна звернутися за допомогою?
• У Києві з клієнтами я працюю офлайн. Терапія один на один краще діє. Та й вимкнення світла не завадить нам провести зустріч. З усіма іншими я спілкуюся онлайн. Тож, звертайтеся з різних куточків планети, ми разом розв’яжемо вашу проблему.