Треба вміти брати відповідальність і завжди давати руку допомоги ближньому. Журналістка та політолог Олена МАЛЬМ ділиться із нами головними принципами свого життя та роботи. Про волонтерство, нові цілі та уроки від війни читайте далі.
- Олено, вітаємо! Війна змінила життя кожного з нас. Розкажіть про свій шлях після 24 лютого. Чого навчили Вас ці страшні події?
- Життя стало складним, тому що змінила його війна. Ця страшна подія навчила мене цінити те, що навколо. Я зрозуміла, що ми не маємо права перекладати справи на майбутнє і чекати більш вдалого моменту. Треба максимально цінувати час і використовувати усі нагоди. Також війна навчила мене бути більш відповідальною. Пам’ятати про те, що поруч із нами є багато людей, які не можуть самостійно справитися зі своїми проблемами. Ми маємо допомагати один одному. Якщо людина має можливість щось зробити для іншої, вона повинна це зробити. Так наше суспільство стане здоровішим і нам самим стане краще жити.
- Ми знаємо, що Ви повернулися у суспільне життя. Розкажіть про проєкти, якими зараз займаєтеся.
- Людина – це соціальна істота, яка не може бути щасливою та задоволеною, поки не думає про інших. Зараз я голова громадської організації «Санта Лючія», і громадяни звертаються до нас із великою кількістю питань. Ми займаємося волонтерством та благодійністю. У багатьох дуже загострилося відчуття, що ми в одному човні. Треба пам’ятати, у реальному житті немає прислів’я – «моя хата з краю, я нічого не знаю». Усі ми пов’язані та маємо брати відповідальність один за одного. Це дає можливість відчути нашу людяність всередині. Ми – єдиний організм, система. Лише разом зможемо зробити так, аби наше суспільство мало майбутнє.
- Знаємо, що зараз Ви «працюєте» зі словом і письменним сторітелінгом. Чому саме цей напрямок?
- Бо це моя професія. Я членкиня Національної спілки журналістів України, працювала на телебаченні й завжди намагалась зробити слово живим. Аби вас почули, треба в інформацію вдихати свою енергію. Моя задача – аби світ став кращим завдяки суспільній праці та нашому слову. Адже на самому початку було лише воно.
- Ви казали, що цього року Ваша життєва позиція змінилася. Як саме і чому?
- Знаєте, я завжди знаходилася у вирі соціального життя. А коли вийшла заміж та народила дитину, стала домогосподинею. Чоловік працював, я виховувала доньку. Але, попри усі зміни, я встигала навчатися, підтверджувала свій диплом у Швеції. І зрозуміла, що за своє життя треба нести відповідальність. Кожен колись починає усвідомлювати, час на цій планеті – короткий. Треба встигнути реалізуватися як професіонал та особистість. Зробити все, аби твоя дитина дивилася на тебе і брала собі за приклад твої цінності. Хочу додати: для мене було важливим знаком, що я роблю все правильно, коли я отримала Почесну грамоту від Православної Церкви України. Усі ми під Богом і маємо жити за його заповідями.
- Ваш спосіб життя у 2022 році змінився. Ви скинули 35 зайвих кілограмів. Це надзвичайні зміни. Як вдалося цього досягнути?
- Не буває змін зовнішніх без внутрішніх. За цей рік я дуже змінилася, бо зайнялася своїм здоров’ям. Вважаю, дуже важливо приділяти увагу не лише змісту, а й формі. Мені допомогла усвідомленість: якщо сьогодні не почати слідувати за здоров’ям, то завтра буде набагато складніше, а післязавтра – взагалі неможливо. У здоровому тілі – здоровий дух. Треба тренувати себе, бути сильнішим. Чим старше ми стаємо, тим уважніше маємо ставитися до свого тіла.
- Олено, які плани маєте на майбутнє: у сфері саморозвитку, роботи та відпочинку.
- Я розклала усі заплановані задачі в три сектори:
• саморозвиток та вдосконалення;
• ефективно використовувати час у професійній роботі;
• суспільна робота, благодійність.
Я буду й надалі робити все те, що робила. Сторілетлінг та письменство хочу оформити вже у конкретний результат. Який – побачите найближчим часом. І окремо я буду присвячувати себе родині та донечці. Бо я гадаю, що наше майбутнє – це наші діти та їх виховання, родина та наша єдність. Я вірю у перемогу!