Я дуже хочу, аби мої діти росли у вільній та незалежній державі. Про службу в українській армії, життя до війни та повернення додому говоримо разом із військовим ЗСУ – Олександром Прудком – у нашому інтерв’ю!
- Олександре, ви зараз захищаєте Україну на фронті. Як ви потрапили до армії?
- Так, моя бригада зараз знаходиться у самій гарячій точці на сході України. До армії потрапив, як і багато інших українців – я доброволець. Коли 24 лютого на мою державу напала країна-агресорка росія, я пішов до Збройних Сил України боронити свій дім. І вже 1 березня став військовим. Я пішов у піхоту – цей рід військ я вважаю своїм, рідним. Скажу просто, я тут, аби захистити свою родину. Я дуже за ними сумую, у мене троє діток. Молодшому взимку відсвяткували перший рік, вже за тиждень я був в казармі. І я дуже хочу, аби мої діти росли у вільній та незалежній державі.
- Розкажіть про своє життя до війни. Ким Ви працювали і як жили до масштабного вторгнення росії на територію України?
- Так склалось, що в мене дуже багатий професійний досвід, всього й не згадаєш. У професії я більше 20 років. Якщо коротко, я пройшов усі сходинки від HR-спеціаліста до бізнес-консультанта. І на цьому шляху я постійно навчався та самовдосконалювався. Я отримав три вищі освіти. У мене є дипломи: спеціаліста-історика, викладача суспільствознавства; спеціаліста з менеджменту та маркетингу малих та середніх підприємств; спеціаліста-психолога. Далі пішли курси з роботи з персоналом, кадрової роботи, управління організацією, кадрового діловодства, психології роботи з персоналом. Були десятки тренінгів, майстер-класів та семінарів, на яких я здобував свою професійну ступінь крок за кроком. Я працював в різних компаніях. Був і інспектором відділу комплектації та підготовки кадрів, і соціологом, і начальником HR-відділу. Також я багато проводив навчань для свого персоналу, ділився власним досвідом. Реалізував себе в HR-сфері, я вирішив кардинально змінити род діяльності, і знов пройшов усі сходинки – від рядового менеджера з продажів до регіонального менеджера. Дуже багато всього було. Я працював на великі компанії та корпорації, та маю власну справу – консалтингові послуги.
- У Вас такий великий стаж роботи із персоналом. А чи є у Вас якісь власні методики навчання та роботи?
- Звичайно є. За двадцять років ти автоматично виділяєш для себе свої власні техніки і ділишся ними з молодими колегами. До війни я проводив мої власні, авторські тренингі, наприклад, «Співробітник – інструкція з експлуатації», «Стандартні та нестандартні прийоми роботи /тільки не «з персоналом», а «з клієнтом»/, «Блокова структура зростання продажів МСБ» та інші. Я навчав людей, як вирости від рядового менеджера з продажу до провідного спеціаліста зі збуту. Також навчав колег з управлінських посад, як керувати підлеглими. І з часом лінії моєї професіональної діяльності поєдналися. З 2008 року я став бізнес-тренером, коучем і продовжив розвиватись у цій сфері. У 2019-му році я став коучем і продовжив розвиватися у цій сфері. Я проводив навчання персоналу, показував, як треба вести роботу з клієнтом, складові та супровід продажів; робив оцінку персоналу та маркетингові зрізи, розробляв заходи щодо просування продукту. Це була велика робота. Я люблю свою професію. Але війна прийшла до нас додому, і я вирішив, що моя професія мене почекає, поки я буду робити свій внесок у захист нашої країни, нашої України. Я хочу, щоб ми – українці, усі були вільними. У нас не повинні та не мають права диктувати свої правила якісь чужі люди. І цього не буде. Ми будемо стояти до кінця, щоб після перемоги повернутися додому і продовжити будувати дійсно Нашу Країну.
- Олександре, а чи допомагають Вам професійні навички із минулого життя воювати сьогодні за Україну?
Звичайно, без досвіду ніяк. Я б навіть сказав, що я тут продовжив свою професійну діяльність, на скільки це можливо. Власне коли я потрапив до армії, то було вирішено використовувати мій величезний досвід спілкування з людьми, щоб я став військовим інструктором. А викладати мені допомогли поєднання мого багатого життєвого та професійного досвіду і надбана мною освіта. Також стали у нагоді мої тренування з кульової стрільби та силових видів спорту. Викладати мені допомогли три мої вищі освіти та професійний досвід. Ось так все зрослося в одній точці.