Якщо я когось беру до себе у команду, то це надовго. Так Оксана Дегтярьова, керівниця юридичною компанії, котра вже 18 років на українському ринку, розповідає про свої підходи до роботи. Про перші місяці війни, підтримку колег та цілі на майбутнє – читайте у нашому інтерв’ю!
Оксано, ми знаємо, що Ви вже 18 років в юридичному світі і зараз керуєте своєю компанією. Як Вам вдається справлятися із колективом і чи складно бути зараз жінкою-босом?
Знаєте, дуже складно. Але за всі ці роки я зрозуміла – треба бути сильнішою за інших. У мене дуже високі вимоги до людей, які на мене працюють. У мене суворі правила на роботі. Якщо я когось беру до себе у команду, то це надовго. На роки. Я навчилася шукати собі подібних. Ось так і зібрала сильну команду.
Зараз для усіх нас важкий час. Скажіть, коли почалася війна,що Ви відчули? Як змогли втримати себе у руках, що вас мотивувало рухатись далі?
Було дуже страшно, коли почалися перші вибухи. Мій офіс знаходився на одній вулиці з великою кількістю стратегічних об’єктів, я не можу їх назвати. Тож нам довелося звідти переїхати. Потім постала велика проблема: треба було організувати якось роботу, зібрати своїх підлеглих. Хтось поїхав за кордон, як от наша бухгалтерка. Вона зараз працює з Німеччини. Хтось поїхав на захід країни. Ми усі разом шукали усім принтера, оформляли робоче місце вдома. Це було складно. Потім ми дуже довго чекали, поки вийдуть працювати нотаріуси, адже наша діяльність із ними дуже пов’язана. Але з кожним місяцем ми вирішували одну проблему за іншою. І так трішки звикали, ставало легше. Зараз вже призвичаїлися до нових умов, думаю нам все під силу, аби лише разом і у вільній країні.
А як зараз Ви працюєте? І з якими питаннями найчастіше звертаються клієнти до Вашої юридичної фірми?
Зараз працюємо в нормальному режимі, більш менш все стабілізувалося, якщо так можна сказати. Але на початку війни було сильне затишшя у моїй роботі. Було дуже незвично. Вже навесні у травні там всі активно почали здавати звіти за минулий рік, платити податки. Влітку вже відновлювалася вся діяльність, яка не постраждала від ракетних обстрілів: люди змінювали свої юридичні адреси, багато хто ж переїхав, переоформлювали документи. А хтось відкривав бізнес.
Невже зараз відкривати бізнес безпечно?
Хочу сказати, що від війни не сховаєшся. Ми часто буваємо у судах, в одному із них багато прострілених стін, з даху висять дроти, але люди працюють. Як і наші клієнти. Зараз багато українців відкривають свій бізнес. Аби підтримати Батьківщину та розвивати нашу економіку. Ми їм у цьому допомагаємо.
Коли Ваші підлеглі роз’їхалися по різним напрямкам, чи важко було знову налаштувати комунікацію? Зможете поділитися досвідом із нашими читачами?
Звичайно це було неймовірно важко. Довелося бути для кожного власним психологом. Я часто повторювала: життя продовжується, треба працювати і заробляти гроші. Хочу сказати, що колег треба вислухати, підтримати, спитати – чим ти можеш допомогти, а вже потім ставити задачі для роботи. Важливо, аби люди не опускали руки та не втрачали кваліфікацію.
Питання, яке цікавить наших читачів – що ви першим зробите, коли Україна переможе у війні з росією?
Звичайно, що зателефоную усім підлеглим і зберу їх в новому офісі. Людям треба, аби у кожного було комфортне робоче місце. Буде робота – буде економіка, тоді у нас все буде добре!