Сьогодні, коли людська свідомість уже втомилася від поганих новин, ми намагаємося більше звертати уваги на позитив. Наприклад, щиро радіємо, що навіть в такий час оточуючі знаходять приводи для оптимізму, народжують дітей, одружуються. І чи то не помічаємо, чи то навмисне відштовхуємо від себе інформацію про те, скільки родин зруйнувалося, скільки сімей розбила війна. Про факт зростання розлучень у період війни наголошує і відомий адвокат із сімейного права Наталія Горбаль.

Пані Наталіє, чи дійсно сьогодні виросла кількість розірвання шлюбів? Які б Ви назвали основні причини цього явища?
Зараз ми по суті переживаємо такий час, коли йде переосмислення. Переосмислення поглядів на життя, звичок, уподобань, симпатій, цінностей. Ми стали іншими. У людини в скруті ніби оголюються почуття і відчуття. На моє переконання, жінки більш схильні в непростий для них час замислюватися над своїм життям, ми розуміємо його ціну і хочемо прожити його так, як мріяли. Тож, якщо раніше жінка махала рукою на якісь проблеми у шлюбі, то сьогодні не хоче з ними миритися. Коли жінка раптом відкрила очі і зізналась, перш за все, собі в тому, чого вона хоче насправді, то з’являється намір розірвати шлюб, який її не влаштовує. По суті, війна спровокувала жінку бути собою.
Або ж, мігруючи в іншу країну з дітьми, жінка раптом розуміє, що вона сама може впоратися з усіма питаннями, і не гірше, ніж вкупі з чоловіком. Навіть навпаки! Так, складно, іноді здається, що неможливо, але згодом жінка бачить позитивні зміни. А ще вона розуміє, що є інше життя, яке їй під силу зробити своїм. Разом з тим вона починає пригадувати ті моменти життя, які її не влаштовували, особливо тоді, коли чоловік міг принизити, знецінити. Зрештою вона зізнається собі в тому, що «не надто міцним був мій шлюб, якщо мені без нього краще, ніж із ним». Так і чоловік раптом розуміє, що йому самому навіть краще. Чоловік теж пізнає себе нового, того, кого давно приховував. І йому подобається його новий «я». Він зрозумів, що їхній шлюб був якщо не помилкою, то точно дорогою в різні боки.
Таке переосмислення може спровокувати і подружню зраду, чи не так?
Якщо чоловік, чи то дружина зрадили обітницю, то це провина обох. я впевнена в цьому. Це сигнал про те, що їм обом варто добре подумати, чому так сталося. Мало вірогідно, що людина поставить під ризик свою сім’ю, якщо вона в цій родині почувається щасливою.
Якщо це випадкова інтрижка, то вона лишиться в таємниці. А якщо факт зради стає відомим іншій половинці, то це вже психологія – чи зможе подружжя впоратися з цим, чи викриття факту зради сталося навмисно, аби зруйнувати шлюб.
Як би там не було, проте ці фактори не завжди назвеш негативними, бо це дорога в нове життя для кожного із подружжя. Але як пережити розірвання шлюбу, якщо вже до нього дійшло, без зайвих трагедій?
Тут є одне «але»! Люди фактично весь час знаходяться у стресі, тому рішення можуть бути прийняті під враженнями, на емоціях. А розлучення за рівнем стресу стоїть на другому місці після смерті, тому таке рішення може бути і помилковим. Я завжди раджу добре подумати і взяти для цього більше часу. Тим більше, що мова йде не лише про юридичне припинення шлюбу, а ця справа торкається ще й майнових прав кожного з подружжя, захисту прав та законних інтересів дітей, а також щодо захисту прав кожного з подружжя як батьків.
Але, якщо ви остаточно вирішили розлучитися, тоді слід прорахувати вже всі юридичні кроки в цьому напрямку. І першим таким кроком має стати визначення форми розірвання шлюбу.
А які форми розірвання шлюбу взагалі існують?
Закон чітко визначив цю процедуру і може скластися таке враження, що все відбувається за одним сценарієм. Але існують чотири форми розірвання шлюбу в залежності від ініціатора цього процесу: добровільне розлучення, примусове, примусово-добровільне і озлучення за взаємною згодою.
Порядок дій для кожної форми розлучення поділений на підготовчий та основний етапи. На кожному з етапів є рекомендовані та обов’язкові дії, які подружжю пояснить юрист, який займатиметься їх справою.
І не забувайте, що процес розлучення може поєднуватися із вирішенням поділу майна, включаючи борги, встановленням місця проживання дитини, стягненням аліментів, виселення одного з подружжя з помешкання. Звісно, що всі ці «додаткові» питання набагато легше вирішувались би, якщо б подружжя підкріпило свій шлюб відповідними договорами. Але, сьогодні маємо практику лише невеликого відсотку договірного регулювання відносин між подружжям. Тому, більшість питань вирішуються в судах.
Пані Наталіє, наскільки нам стало відомо, у цьому році Ви стали партнером однієї з провідних юридичних компаній світу Arzinger. Це компанія, де бездоганно знають закони і вміють блискуче використовувати ці знання. Усі партнери Arzinger – провідні українські юристи з бездоганною репутацією та гідними позиціями у національних та міжнародних рейтингах. Розкажіть про свій досвід роботи у команді Arzinger.
Першого лютого було офіційно проголошено про те, що я стала партнером. Це дійсно стало для мене приємною подією цього року. Ще до цього офіційного проголошення ми вже разом працювали над спільними проектами, також було чимало зроблено щодо розвитку практики сімейного права та приватних клієнтів, ми почали набирати команду і вибудовували плани на майбутнє, але всьому цьому завадила війна. Тому в мене фактично було лише 23 дні до війни аби відчути весь смак професійного життя у найвідомішій компанії. А потім ми просто почали працювати в тих обставинах, в яких ми всі через війну опинились. Ми не мали права зупинятися, але в той же час наші плани на майбутнє, які ми всі намагалися втілювати у життя до війни, довелося поки поставити на паузу. Втім, найголовніше, що ми змогли зробити, – це ще більше об’єднатися, відчути, наскільки ми є сильними разом і продовжувати працювати.