Дизайнер інтер’єру, декоратор, інженер-дослідник; член Британської Спілки з Дизайну Інтер’єрів SBID, Магістр Бізнес Адміністрування в управлінні проектами. Фіналіст міжнародного конкурсу 2022 в категорії «Residential Object Design» з проєктом настінного розпису «Дерево Життя» – решетилівська вишивка. Має призи «Найстильніший фотомагазин Києва», «Найкращий дизайн роздрібної точки».

• Ірино, Ви маєте художній довід в 20 років. Ви з дитинства цікавились українськими орнаментами?
• Ще моя бабуся була пов’язана з народним мистецтвом. Вона була народним художником України з вишивки і я навіть зберегла її посвідчення собі на пам’ять. Вона вишивала класичні рушники, червоно-чорні українські орнаменти. Мій весільний рушник вишила моя бабуся. А в оселі прадіда було багато глиняних горщиків, і деякі досі пахнуть молоком…Це дало мені неймовірний імпульс як декоратору – вплітати Етно мотиви в сучасні інтер’єри і з часом прийти до стилізованих етнічних орнаментів.
• Ви багато працюєте руками, створюєте неймовірні роботи і стали навіть партнером кіностудій Walt Disney та Marvel у галузі декору. Як цього досягли?
• Я пройшла довгий шлях від інженера до дизайнера інтер’єра, я виборола собі право йти власним шляхом через біль і незгоди. Зараз моє щастя – це створювати український Етно дизайн. Я завжди хотіла, щоб дизайн був індивідуальним, а не примітивним та уніфікованим, із стандартним набором однакових предметів. В мене велика родина, яка мене підтримує, і я завжди хотіла, аби мої роботи гріли душу.
• Як змінюються смаки українців останніми роками? Чи змінилися у Вас пріоритети у дизайні?
• Знаєте, десь 10-20 років тому ми прагнули мати в нашому будинку все іноземне і нове. Але я завжди берегла своє коріння. Я завжди вивчала вишивку, декоративне мистецтво. Я об’їздила дуже багато світових музеїв і бачила, що у всіх є спільні риси в декоративному мистецтві – орнаменти, прикраси, кераміка. Орнамент має один початок, розвивається в місцевості проживання народу і несе в собі такий код. Є орнаменти любові, смутку, обереги. Це дуже велика тема для вивчення. Я вважаю, що в будинку обов’язково має бути те, що має історію. Те, що належало комусь із твоєї родини. Наші будинки укріплюють саме історичні пам’ятки, наші родинні…
• Як Вам вдається підібрати унікальний дизайн для людини і створити йому затишок у домі?
• Перед тим, як почати працювати, дуже важливо дізнатися, чим людина займається, що колекціонує, захоплюється і чим дихає. Я завжди починаю з бесіди про уподобання, і в першу чергу, про мрії, які не реалізувалися, про хобі та колекції. Будинок – це чистий аркуш, на якому ми будемо малювати разом, будемо вкладати в простір його власний сенс. Я завжди закликаю не слідувати за модою. Життя минає так швидко, що свій затишок слід створювати, не дивлячись ні на кого.
• Ми знаємо, що Ви дуже любите працювати із орнаментами. Але звідки у Вас пішла любов до них?
• Вперше я побачила старовинні орнаменти на рушниках моєї прабаби, а потім у Миргороді, на Західній Україні. На мене це справило велике враження. Знаєте, я як художник збираю усі ці ідеї та натхнення і зберігаю собі, в скарбничку ідей і вони з’являються потім самі собою.
• Де Ви берете натхнення для того, щоб створювати такі неймовірні та унікальні роботи?
• Я обожнюю Полтавщину, Західну Україну. Люблю усі куточки нашої країни. Я не можу пройти повз жіночки, яка продає просто на асфальті вишитий рушник. Я можу з нього зробити чи подушку, чи навіть картину. Цей рушник в мене отримає друге життя.
• Про що Ви мрієте після закінчення війни росії з Україною?
• Я мрію щоб настінні розписи та квіти розквітли на стінах дитячих закладів – садків, дитячих будинків. Бо діти живуть у візуальних образах, вони вбирають в себе всю навколишню інформацію. І те, що ти бачиш у дитинстві, впливає на твоє подальше життя. Це колиска особистості, тисячолітні зв’язки з родом. Якщо ми піддамося примітивізму, уніфікації, однаковості, які зараз процвітають – ми втратимо себе. Ми – українці, це наша історія і наш генетичний код.