– це унікальний проєкт, який поєднує людей, закоханих у театр, мистецтво, допомагає молодим талановитим людям виявити свої творчі здібності. Сьогодні ми розмовляємо з керівником цього проєкту Олександром СІТУХО.
– Скажіть, якою була Ваша дорога до театру?
– Останні 20 років я займався такою вузькою сферою діяльності, як захист активів. Це ринок капіталу, цінних паперів, інвестицій, антирейдерство. Як фахівцю, мені стало зрозуміло, що в світі, що швидко змінюється, на перше місце виходить креативна економіка, тобто фінансові потоки з реального сектора переходять у віртуальний. І ця тенденція наростає. Особливо це відчули люди під час карантину, коли кожній людині потрібна була свіжа інформація, якісь розваги, їжа для розуму та серця.
Обороти креативної економіки (серіали, шоу, освітні курси і т. д.) вже можна порівняти з оборотами «реальної економіки». Мені стало цікаво: на чому будується ця система, що є її ядром? Поступово дійшов висновку, що театр – це ідеальна модель майбутньої економіки. Це мінімум матеріальних ресурсів із можливістю створювати креативний продукт у необмеженій кількості.
Після таких висновків я прийшов до театру на курси акторської майстерності і залишився там надовго. За цей час закінчив кілька театральних студій, грав у багатьох спектаклях, знявся у фільмі. Зараз маю контракт з однією шведською кінокомпанією.
– Що можна сказати про ситуацію, в якій зараз перебуває Україна?
Час дуже важкий, руйнуються всі попередні смислові конструкції. Люди просто не знають, яке майбутнє собі спланувати. У цьому театр здатний створювати нові сенси, що підтверджується всією історією людства.
Війна, яка прийшла в наш будинок, давно назрівала, і я сприймаю її як процес очищення. Криза була неминуча, оскільки вся пострадянська система просто прогнила. А українська держава – багато в чому була уламком радянської держави, яка неминуче мала пройти трансформацію. І зараз це відбувається на наших очах.
В одній своїй п’єсі я намагаюся донести до глядача думку, що до царства гнилі обов’язково приходить вогонь. Це стосується як окремої людини, так і країни в цілому. Я у своєму житті проходив такі періоди і знаю, що зупинятись не можна. Вогонь прийшов.
Україна проходить зараз процес очищення, зносяться всі конструкції, що віджили, дісталися нам від радянського часу, у тому числі культурні. Вони довго виборювали виживання, але зараз повністю втратили довіру людей.
- Але відразу виникає питання: а що натомість?
- Да ви праві. Що проросте на цьому порожньому полі? Може щось цінне, але ж можуть і бур’яни зійти. Що дуже ймовірно. Тим більше, що наш агресивний сусід намагатиметься скористатися цією ситуацією. Тому місія, яку поставив перед собою наш арт-клуб DRAMAN – це виявляти паростки нового мистецтва, всіляко підтримувати та захищати молодих талановитих людей.
- Як ви це робите?
– Інформаційно та організаційно: створюємо нові проекти, підтримуємо нові театри, беремо участь у різних фестивалях, розробляємо методики. Працюємо над просуванням до Європи талановитих українських акторів, оскільки потреба у них є. Також допомагаємо художникам, музикантам, словом, напрямки різні. Потрібно встигнути культурний простір, що звільнився, заповнити національними творчими особистостями, новими ідеями і цінностями.
- А як можна вас знайти, зв’язатися?
- Елементарно, у фейсбуці є моя сторінка, зараз розкручується сторінка клубу DRAMAN, є у нас і ютуб-канал. Ми створили театральну студію, формуємо тренінговий центр, працює команда ініціативних хлопців та дівчат, які сповнені ентузіазму та бажання заявити про себе. Основне наше завдання – відродження меценатства в Україні, бо без фінансової підтримки культура не розквітає. Ми хочемо зробити найпрестижнішим в Україні сам статус мецената. Меценат, у нашому розумінні, це людина, яка досягла не тільки фінансового успіху, а й високого рівня духовної зрілості та соціальної відповідальності. Такі люди є в Україні і їх багато.
Відродження національної культури дуже важливе і в стратегічному плані. Адже ми зараз у стані війни, чинимо опір противнику, який у кілька разів сильніший. Тому дуже важливо посилювати культурні цінності, які дозволять нам не лише оборонятися, а й повернути свої території. Я вважаю, що культура – це не просто розвага, це передача навичок стратегії виживання та перемоги. І на неї спирається політика та економіка.
– На вашому логотипі намальоване курча, яке висовує свій дзьобик із шкаралупи…
– Так, він символізує поширений стан молодих творчих особистостей, коли складно зробити перший крок, пробити стіну недовіри та нерозуміння. Багато хто боїться вийти в реальність і заявити про себе. Але ми готові допомогти і вже це робимо.
https://www.facebook.com/alexander.sitoukho
https://www.youtube.com/channel/UCMclGY6wDB3OqqiP2QM6pWw