Шеф-кухарка Асоціації рестораторів і готельєрів м. Дніпро. Член Асоцiaцiї Шеф кухарiв України. Член Асоцiaції Шеф кухарiв Iталiї. Бронзова призерка «Дні Української кухні» (Львів, 2016). Переможниця міжнародного кулінарного конкурсу Шеф-кухарів (Італія, 2018, 2019). Володарка трьох кулінарних Рекордів Гіннеса України.

• Вітаю, Тетяно! Посада шеф-кухаря досить рідкісна. Розкажіть, чому вирішили працювати у цій сфері?
• Я вже понад 20 років шефиня й обожнюю те, чим займаюся. А прийшла у сферу готування їжі за сімейними обставинами: у 90-ті було складно виживати. На той момент я працювала вчителькою протягом 15 років, нам місяцями не платили зарплатні, тож я повністю змінила вектор своєї роботи. Чому саме цей напрямок? Бо це наша сімейна справа. Ще мій прадід був шеф-кухарем, працював у ресторані, який розташовувався в сучасній будівлі готелю Україна, що в Дніпрі. Я вивчилася ремеслу в кулінарному училищі та знайшла роботу.
• Як Вам вдалося стати шефом?
• Я прийшла у цю професію з однією метою – стати шеф-кухарем. Все. Зібрала собі в думках усе, що пам’ятала від прабабусі та прадідуся про готування їжі й почала гризти той граніт кулінарії. Будь-які зусилля дають результат, а у сумі з бажанням та мотивацією – ваші мрії таки збудуться.
• Чи були у Вашій родині таємні сімейні рецепти?
• Ні, я людина відкрита і ніколи не зберігаю в таємниці рецепти. Адже приготувати точнісінько, як я, не зможе ніхто. У мене немає конкурентів: є друзі по життю, або колеги. Якщо до мене хтось звертається за порадою, завжди допоможу, навчу та підкажу.
• Ви закінчили у Києві кулінарну академію при Асоціації шеф-кухарів України у 2016 році, а за два роки пройшли конкурсний відбір і стали студенткою італійської кулінарної академії. Настільки відрізняється навчання у нас і за кордоном?
• Коли я стала студенткою в Італії, мені виповнилося 50 років, тож це був такий подарунок для себе. Щодо відмінностей, то вони з’являються вже на самому початку: за кордоном діє конкурсний відбір, ніби у «Майстер-шефі». Треба також здавати екзамени, щось приготувати. Мені дали набір продуктів, показали плиту і я почала готувати. Їм сподобалось, ось так я пройшла відбір на навчання. У серпні 2018-го мені надійшов офіційний лист підтвердження про те, що я стала студенткою.
  Все навчання йшло суто італійською, але я заздалегідь вивчала цю мову, тому проблем у комунікації майже не виникало. За рік навчання мені присвоїли кваліфікацію шефа. А от у нас дають розряди. Я вступила до асоціації шеф-кухарів Італії й повернулася до рідної України.
• Тетяно, а яка Ваша найулюбленіша страва?
• Я все люблю робити на кухні, але скажу те, чого ще не доводилося готувати: крокодила, змій, черв’яків. Саме з цими інгредієнтами ще не мала справи, а з іншими – без проблем, приготую все, що замовите.
• Де Вам доводилося готувати національну українську страву – борщ?
• В Італії звичайно. Також в Словенії, Фінляндії, Німеччині. За кордоном наш борщ дуже полюбляють.
• Чи мрієте про відкриття власного ресторану?
• Цього року, я вже відкривала ресторан у Німеччині: все там підготувала, провела відкриття, навчила персонал і повернулася до України. Паралельно привезла гроші, які там заробила й віддала їх на ЗСУ. А минулого року була в Італії й проводила там тиждень Української кухні. Готувала борщ, котлету «Україна», картоплю по-селянськи з часником та салат по-домашньому. Накопичене теж привезла й задонатила на нашу армію. Поки ось у такому форматі працюю.
• Що може зробити будь-яку страву найсмачнішою? Чи якийсь секретний інгредієнт?
• Звичайно є таємний інгредієнт, який входить абсолютно до кожної страви й робить її незрівнянною – це велике кохання до тих, для кого ти це готуєш. Все, більше нічого не треба!
  facebook: Татьяна Крутенко