МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я
ПРО ЦЕ МАЄ ЗНАТИ КОЖЕН!
Ментальне або психічне здоров’я – це фундамент людини, на якому будується повноцінне функціонування у житті. Нехтувати або недооцінювати його – це так само, як нехтувати фізіологічним здоров’ям. Тому ми говоримо і закликаємо до свідомого ставлення до себе та свого ментального здоров’я. На основні питання щодо метального здоров’я відповідає кваліфікований психолог, член Національної психологічної асоціації України, експерт з дитячої психології, сучасної освіти та виховання дітей Анна ЗІНЧЕНКО.
– Коли страждає психічне здоров’я, люди бояться про це говорити або ще гірше – не придають особливого значення й вірять в те, що це мине само по собі. Та про це потрібно говорити на ранніх етапах, коли ми розуміємо, що щось відбувається не так. Про це не соромно говорити, про це не страшно говорити, про це говорити необхідно!
Найчастіше, що мені доводилося чути з приводу стигми: соромно, бо вважатимуть слабким (особливо чоловіки), вважатимуть «психом», це не про мене. Я не якийсь там слабкий на розум, це просто дурний характер і з цим потрібно змиритися, це просто чорна смуга, яка мине, це елементарна лінь та прокрастинація, це дурниця, бо людина має сама взяти себе в руки…
Ключові маркери того, що страждає наше ментальне здоров’я – порушення сну (або занадто велика кількість сну, його відсутність), постійна втома, пригнічений настрій, відсутність апетиту або ж постійний голод, переважають негативні думки, тяжко виконувати повсякденні задачі, порушення концентрації або ж звичні речі почали вимагати більше часу на їх виконання, роздратованість, плаксивість, нічого не викликає задоволення, знижене лібідо. Якщо такі симптоми присутні тривалий час – два тижні та більше – це вже привід звернутися за допомогою до фахівця. Краще профілактика та рання діагностика, ніж потім «реанімація», яка буде вимагати тривалішого відновлення. Та іноді буває так, що вже й пізно.
Ми всі зараз переживаємо непрості часи, й не секрет, що доведено – постковідний синдром існує. І не тільки у фізіологічному прояві, але і в ментальному. Ми всі проходили етапи, які вели до прийняття того факту, що у світі існує епідемія. Від заперечення до агресії, від безвихідності ситуації до цілковитого прийняття цього факту. За період пандемії у всьому світі змінилося все, до чого ми звикли. І зараз ми звикаємо до зовсім нового світу, де є страхи, тривога, змінюється звичний уклад життя, кожен другий переживає втрату близької людини.
Це не суто теоретичні знання, це досвід роботи з клієнтами, і я вдячна кожному з них за щирість, відвертість, за те, що вони піклуються про себе і ставлять питання: що зі мною відбувається зараз? Найчастіше ніхто не може сказати: я перебуваю у тривозі більшу частину свого дня. Бо тривога дуже підступна штука, її важко ідентифікувати, а щей самостійно. Але це те, що забирає дуже багато людського ресурсу. І якщо людина не справляється з цим, не звертається за допомогою, то цей стан призводить до тяжких наслідків.
Що стосується дітей, то я переконана: у ментально здорових батьків – ментально здорові діти. Тому загальні рекомендації батькам з приводу цього питання – слідкуйте за собою, за своїм здоров’ям, і якщо з вами все добре, то добре все буде й у ваших дітей. Коли в мене просять консультацію для дитини, то перш за все я запрошую на консультацію батьків. Як правило, з дитиною я знайомлюся вже в ході роботи з батьками, просто для загальної діагностики, а не роботи з нею.
Існують рекомендації, які укріплюють та підтримують ментальне здоров’я людини – чіткий режим дня, здоровий сон, здорове харчування, прогулянки на свіжому повітрі, спорт, який приносить задоволення, приємне спілкування, хобі та свідоме відношення до свого життя. Адже, ментально здорова людина задоволена якістю свого життя. Тому абсолютно справедливим є твердження, що рівень якості нашого життя напряму залежить від ментального здоров’я.