СПОРТ —ЗАХОПЛЕННЯ,ПРОФЕСІЯ, ЖИТТЯ
Спорт, його роль в житті людини та суспільства, розвиток й перспективи нових напрямків — про це наша розмова з директором Ірпінського ліцею № 3, депутатом Ірпінської міськ-ради, уповноваженим представником Спортивного комітету України в м. Київ та Київській області, президентом Української федерації хортингу Станіславом
ФЕДОРОВИМ.
— Станіславе, коли Ви відчули, що спорт — це не тільки сила та здоров’я, а й справа Вашого життя?
— Спорт в моєму житті з’явився з восьми років, коли батьки привели мене до секції дзюдо. Я дуже вдячний за це їм і першому тренеру, який прищепив мені любов до спорту, до всіх його напрямків. В житті, крім єдиноборств, я займався і плаванням, і спортивним та пішохідним туризмом, і ковзанярським спортом. Спорт проходить через все моє життя. З ним пов’язана також моя професійна та політична діяльність.
— Чому саме хортинг?
— З хортингом — видом українських єдиноборств — я познайомився в 22 роки і був захоплений його різноманітністю, тим, що він поєднав найважливіші й найцікавіші навички з тих видів спорту, якими я займався до того. Тому я зупинив свій вибір саме на хортингу. Зміг виграти чемпіонати України, Європи та світу. Виконав норматив спортивного звання майстер спорту міжнародного класу. А з 2016 року почав адміністративну роботу у Федерації хортингу. Зараз це бойове мистецтво займає більшість мого часу, але також я намагаюсь допомагати розвитку й іншим, новим на теренах України, видам спорту.
— Спорт у сучасному світі – які тенденції Ви б підкреслили?
— Спорт займає й надалі повинен займати значне місце в розвитку нації. Він, як освіта та культура, є дуже важливим фактором для презентації країни у світі. Важливою тенденцією є те, що зараз існує багато цікавих нових видів спорту, які називають неолімпійськими. Мені здається, що ім потрібно приділяти більш уваги, вони динамічні, захоплюючі.
— Вважається, що сучасна молодь мало цікавиться спортом. Чи це так?
— Така проблема дійсно існує. Це в більшій мірі пов’язано з недостатньою рекламою здорового способу життя, невмінням показати справжню його красу, зробити спорт не тільки корисним, а й модним для сучасної молоді.
— Як вирішуються питання спортивного розвитку на рівні державних ініціатив?
— Сьогодні обрано вірний курс на розбудову спортивної інфраструктури, на відновлення та створення нових великих спортивних комплексів. Працюють програми, направлені на залучення значних верств населення до фізичної активності. Позитивний результат дає діяльність місцевих органів влади, якщо вони активні, та громадських організацій. Але, на мій погляд, є проблема в нерівномірному розподілі фінансування, яке не дає можливості розвивати належним чином неолімпійські види спорту.
— Які перспективи для українського спорту Ви бачите?
— У нас в країні багато перспективних спортсменів та тренерів. Але потрібно змінити спосіб взаємодії між федераціями та міністерством молоді та спорту України. Дуже хотілось би, щоб бюджетні кошти доходили безпосередньо до тренерів та спорт-сменів. Для цього, на мою думку, необхідно надати повну фінансову автономію та відповідальність федераціям. Спортивне життя України від цього тільки виграє.