АНДРІЙ ГУК ПРО ДОСЯГНЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ НЕЙРОХІРУРГІЇ
Нейрохірургія – одна з найскладніших спеціальностей у медицині. Проте, незважаючи на складнощі у фінансуванні та розвитку, наші лікарі складають гідну конкуренцію західним колегам. Про головні тенденції розвитку нейрохірургії говорить Андрій ГУК – лікар-нейрохірург, онколог, кандидат медичних наук. Пишаймося разом нашими лікарями!
– Андрію, розкажіть, як Ви потрапили в професію? Чому обрали саме її?
– У професію я потрапив свідомо. Ще з юності мій друг, який на декілька років старший за мене, під час нашого навчання у Львівському медичному інституті ім. Данила Галицького на власному досвіді переконав, що нейрохірургія – це відносно нова і перспективна спеціальність. Тому вже через 7 років після отримання диплому лікаря я переїхав на роботу до столичного Інституту нейрохірургії на запрошення одного з найяскравіших українських нейрохірургів і науковців Педаченка Євгенія Георгійовича, який зараз очолює Інститут. У цій професії подобається все – від необхідності бути стресостійким до інноваційних технологій, які з’являються щороку! Не знаю, чи є ще одна спеціальність, з якою можна порівняти нейрохірургію.
– Які плюси й мінуси Ви б виділили основними у Вашій професії? Як звучить особиста місія?
Плюсом моєї професії є постійна затребуваність – не знаю жодного свого колегу, який був би без роботи, це водночас і мінус. Робочий день починається з 8 години, а додому повертаєшся після 20.00. Особиста місія – розвивати вітчизняну нейрохірургію так, щоб пацієнти їхали лікуватися до нас в Україну, а не навпаки! Пишаюсь, що на сьогодні не залишилось нейрохірургічних операцій, яких би не виконували українські нейрохірурги. Вже навіть до нас приїжджають навчатися з різних континентів, і це реально надихає!
– Які діагнози в нейрохірургії вважаються найскладнішими?
Найскладніші діагнози – це злоякісні пухлини головного мозку, які локалізуються у функціонально важливих ділянках, пухлини основи черепа, шлуночків і стовбура головного мозку. Навіть успішна нейрохірургічна операція і додаткові (ад’ювантні) методи лікування не гарантують повного одужання і високої якості життя пацієнтів. На жаль, за останні 10 років маємо тенденцію до «помолодіння» нейроонкології.
– По яких симптомах повинно бути зрозуміло, що людині варто звернутися до нейрохірурга?
Якщо турбує біль голови, погіршується зір, нюх, є порушення ходи, чутливості, наростає слабкість у руці або/і нозі – потрібно звертатися до нейрохірурга, який проконсультує і, швидше за все, призначить проведення магнітно-резонансної томографії головного мозку (МРТ) та інші методи обстеження для уточнення діагнозу.
– Результат після нейрохірургічних операцій помітний не одразу. Як швидко пацієнти відновлюються?
При сучасних малоінвазивних технологіях в нейрохірургії, коли під час операції мінімізується операційна травма, пацієнти
виписуються уже на 2-3 добу. Після цього їх чекає ще реабілітація під керівництвом неврологів і лікарів-реабілітологів, і переважна більшість наших пацієнтів повертаються до свого звичного життя та залишаються в професії. Хоча після черепно-мозкової травми або інсульту відновлення функції нервової системи може тривати місяці і навіть роки!
– Андрію, поговоримо про можливості сучасної нейрохірургії. Якими передовими інструментами Ви сьогодні володієте?
Сучасна нейрохірургія – це висока майстерність хірурга, посилена технологічними досягненнями із дотриманням балансу з метою збереження функцій нервової системи. Чи варто проводити операцію, яка призводить до інвалідизації? Я не кажу про ускладнення, які, як і в будь-якій хірургії, бувають і у нас – не більше ніж у 1,5-2% випадків. Адже завдання нейрохірурга – не тільки продовжити життя пацієнта, а і забезпечити його високу якість. Мікрохірургія, нейроендоскопія, радіохірургія, хіміотерапія – все це дає нам змогу комплексно підходити до лікування пацієнтів з найскладнішими нейрохірургічними захворюваннями.
– Чи складають наші фахівці гідну конкуренцію західним колегам?
Уже більше десяти наших колег-нейрохірургів працюють у нейрохірургічних клініках світу, складаючи гідну конкуренцію нашим зарубіжним колегам, і при цьому не втрачають з нами зв’язок. Разом з ними консультуємо складні клінічні випадки і ділимося досвідом.
Такі українські нейрохірурги, як Юрій Зозуля, Євгеній Педаченко, Віталій Цимбалюк, Микола Поліщук, Віктор та Дмитро Щеглови, Людмила Вербова, Володимир Розуменко, Олександр Главацький, Володимир Смоланка, Олександр Возняк, Леонід Яковенко, Володимир Мороз, Орест Паламар, Михайло та Костянтин Костюки, Світлана Литвак, Ігор Третяк, Володимир Федірко, Вадим Білошицький, Євгеній Слинько, Олександр Духовський, Микола Зорін, Сергій Григорук, Андрій Сірко та десятки інших, відомі не тільки в Європі, а й у США та Японії, їх запрошують на високі міжнародні форуми у якості гостьових лекторів, дискутантів та модераторів. Пишаюся, що маю можливість спілкуватися з кожним з них особисто!
Чого сьогодні бракує українській нейрохірургії? І якими Ви бачите шляхи вирішення даної проблеми?
Українській нейрохірургії бракує можливостей використовувати сучасні надбання як вітчизняної, так і міжнародної науки через хронічне недофінансування і архаїчні методи розподілу коштів за медичну допомогу. Кошти не повинні «ходити» за пацієнтами, а мають чекати на них у відділеннях, куди потрапляє пацієнт з нейрохірургічною патологією. З моєї точки зору, залучення представників Української асоціації нейрохірургів, яка об’єднує практично всіх нейрохірургів України і багатьох представників дотичних спеціальностей (анестезіологів, неврологів, отоларингологів, патоморфологів), до вирішення ключових проблем вітчизняної системи охорони здоров’я і модернізації медицини могли би виправити ситуацію. А поки що ми тільки виправляємо прорахунки, які були закладені в так звану «медичну реформу» без урахування нашої точки зору. Знаю, про що кажу, бо з 2013 року обраний відповідальним секретарем Української асоціації нейрохірургів, чим пишаюсь. У вересні цього року відбудеться VII з’їзд Української асоціації нейрохірургів, на якому разом з нашими зарубіжними колегами будемо ділитися досвідом роботи у напрямку модернізації нейрохірургічної допомоги з урахуванням кращого світового досвіду.
– Можете розповісти про найскладніші операції за час Вашої практики?
Найскладніші випадки? Наприклад, молодий пацієнт з пухлиною шлуночка, який планував йти в море на кораблі у складі екіпажу, і дуже важливо було, щоб операція не зашкодила його планам на майбутнє. Через місяць він прислав нам вітання з рейду в Тихому океані. Або пацієнтка, яка після видалення гігантської пухлини гіпофізу стала щасливою мамою відразу двох хлопчиків. Таких історій у нас багато.
– Андрію, якими професійними досягненнями особливо пишаєтесь?
Пишаюсь тим, що разом із колегами повністю опанував мікрохірургію і ендоскопічну нейрохірургію, і тепер мене і моїх колег запрошують у якості лекторів та наставників на конференції і тренінги, які проводяться під егідою Європейської асоціації нейрохірургічних товариств, Всесвітньої Федерації нейрохірургічних товариств та Американської асоціації нейрохірургів.
– Андрію, дякуємо за гарні новини стосовно розвитку нашої медицини. Яким буде Ваш список рекомендацій для збереження здоров’я українців?
Щоб бути здоровим, необхідно бути фізично і соціально активним, намагатися проводити більше часу на природі і з рідними, а також бути доброзичливим та мислити позитивно. Нещодавно нейрохірурги України провели з’їзд у Туреччині, де обмінялися своїм досвідом та поспілкувалися у неформальних умовах. Не нервувати, а більше посміхатися! І вірити в українську медицину!
ДОСЬЄ MILLENIUM CLUB
Завідувач відділенням ендоскопічної та краніофаціальної нейрохірургії з групою ад’ювантних методів лікування Державної установи «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України», лікар-нейрохірург, онколог, відповідальний секретар ГО «Українська асоціація нейрохірургів», член Європейської, Всесвітньої і Американської асоціацій нейрохірургів, голова Ради ГО «Асоціація медиків Революції Гідності».
Досвід роботи в нейрохірургії 28 років.
Спеціалізується на проведенні малоінвазивних, у тому числі ендоскопічних, операцій при пухлинах головного мозку, у тому числі шлуночків головного мозку, при черепно-мозковій травмі та її наслідках, новоутвореннях основи черепа, селярної ділянки і аденомах гіпофіза.
Співавтор клінічних протоколів і клінічних настанов за спеціальністю «нейрохірургія», понад 130 статей і 7 монографій, кандидат медичних наук.