Перейти к верхней панели
Архив номеров
миллениум
facebook
mail
phone
Авторизация
facebook
mail
phone

Яніна Недашківська «Викладач нового часу»

Ми раді представити автора, продюсера та головного тренера унікального проєкту «Викладач нового часу».

Пані Яніна Недашківська створила ексклюзивний курс для освітян, який принципово змінює формат сучасного навчального процесу та має безпосередній позитивний вплив на якість засвоєння знань школярами, студентами та в цілому усіх тих, хто опановує нові знання онлайн.

– Пані Яніно, поділіться, будь-ласка, у чому полягає  головна цінність Вашого проєкту?

– Ми часто чуємо: «Нас цьому не навчали у школі». Важко не погодитись, що освітні заклади не лише дають знання, а й суттєво впливають на процес соціалізації дітей. Це місце їхньої підготовки до майбутнього, місце, де вони навчаються взаємодіяти, впливати, долати перешкоди. Викладачі – це не просто ретранслятори знань. Своїм прикладом, ставленням та характером комунікації вони відіграють надзвичайно важливу роль в житті дітей. Якість безпосередьно самої подачі навчального матеріалу має прямий вплив на якість його засвоєння, і відповідно – на інтелектуальний та емоційний стан учнів.  Сьогодні весь світ адаптується до нових реалій дистанційного спілкування, управління, роботи. Сфера освіти також зазнала трансофрмацій. Світ дедалі стає діджитал, а разом з ним і всі ми. Замість шкільних парт учні вже звикли сидіти перед комп’ютерами, а викладачі позбулись можливості стабільно працювати в аудиторії, дивитись в очі дітям, бачити їхню реакцію. Наразі вони вимушені віщати на камеру, а частину навчально-виховного процесу делегувати батькам. Існує цілий ряд питань, які вимагають негайних дій. Навчальний процес в цілому формує фундамент освіти майбутніх поколінь нашої нації. І якщо зараз не підходити до цього серйозно, глобально та комплексно, ми ризикуємо активувати бомбу уповільненої дії. Окрім викладання уроків онлайн, вважаю, окрему увагу варто приділити специфіці дистанційного спілкування. Так, ми не зможемо компенсувати у повному обсязі живе спілкування, проте нам під силу додати «життя»  у цифру. Підвищити рівень соціальної взаємодії, зменшити негативний вплив ґаджетів, зробити навчання цікавим та заохочуючим, допомогти сформувати корисні для життя навички – у цьому я вбачаю головні фокуси сьогодення у викладацькій справі і саме на це спрямований курс «Викладач нового часу».

– Чому Ви подумали саме про викладачів? Невже питання нового стилю життя стосується їх найбільше?

– Я глибоко поважаю освітян та схиляю голову перед їхнім внеском в освіту нашої нації. Сьогодні вони опинились перед викликом часу, як і решта людей. Проте, окрім технічних та організаційних моментів, існують перепони, що стосуються викладання матеріалу. Освітяни, які звикли мати живий контакт зі школярами та студентами, безпосередньо із ними взаємодіяти у класі, повинні вчитись утримувати на відстані і без того розфокусовану увагу учнів. Спілкуючись із вчителями, я виявила, що питання набагато глибше та глобальніше, ніж здається на перший погляд. Більшість із них відчувають невпевненість при спілкуванні онлайн, бачать зниження ефективності подачі, нервують та переймаються з цього приводу. А це у свою чергу ще більше ускладнює засвоєння матеріалу дітьми. І поки система освіти поступово адаптується до вимог нового часу, кожний викладач залишається віч-на-віч зі своїми труднощами. Так, вони можуть cамостійно поліпшити свої ораторські навички та адаптувати їх до відеоформату. Наразі існує багато інформації та тренінгів на цю тему. Але виникають наступні питання – скільки потрібно на це часу та грошей? Із власного досвіду знаю, що тренінги часто річ недешева і для вчителя вони явно не будуть у пріорітеті. А самостійне опанування потребує багато часу для систематизації та опрацювання інформації і головне – сміливості для її застосування.

– Ваш особистий досвід наразі укомплектовано у курсі «Викладач нового часу»?

– Можна сказати і так.  Я довго шукала для себе навчання, де можна було б отримати комплекс інформації від «А» до «Я», пірнути глибше та торкнутися суті усіх питань. Плюс, звісно, практика, яка перетворює знання на навички, якісний зворотній зв’язок та на стільки актуальне на сьогодні продуктивне спілкування. Для цього мені знадобилось збирати матеріал, немов перлини: одна за одною (різноманітні курси, тренінги, книжки, майстер-класи, консультації). А коли я побачила, що вже маю ціле намисто, то ідея створення комплексного курсу-тренінгу вже випірнула на поверхню.

– Наразі вже завершено пілотний проєкт, як було організовано роботу?

– Так, разом із Університетом «Україна» ми працювали активно і комплексно протягом двох місяців, практикували щодня. Само собою, це був онлайн формат. Для мене важливо, щоб викладачі відчули себе у якості учнів і з їхнього боку оцінили усі переваги і недоліки процесу. В курсі було використано групову взаємодію, тімбілдинг, гейміфікацію, прийоми коучингу, дискусії, роботу у парах, самостійну роботу. Ми працювали над усіма компетенціями оратора, опановували роботу на камеру, практикували сторітелінг, мистецтво проведення презентацій, прийоми роботи з різною цільовою аудиторією, торкнулися питань різних типів мислення. Головною умовою для учасників було забезпечення позитивного зворотнього зв’язку, тож, жодних оцінок! Працювали за принципом «Зеленої ручки». Це створило заохочуючу групову динаміку. Сподіваюсь, що приклад такої співучасті викладачі зможуть застосовувати і у своїй викладацькій практиці, а подібний підхід у системі освіти буде мотивувати та розкривати творчі і комунікативні компетенції дітей.

– Вам вдається вдало поєднувати у просторі одного тренінгу одразу декілька напрямів, на перший погляд несумісних: ораторське мистецтво, робота на камеру, психологія, філософія, коучинг, економіка, маркетинг, нейрософія, робота з тілом… Чи забезпечує подібна багаторівневість очікувані результати?

– Упевнена, що так! Лише комплексний підхід та виважена стратегія дають твердий результат. Це немов алмаз, який потрібно огранувати та перетворити на діамант. Кожна грань – це окрема компетенція, шліфування – це усвідомлена і наполеглева робота. І тільки усі грані разом створюють яскраве сяйво та захоплюють глядача. Багато де розповідають, «ЩО?» потрібно робити. Якісні тренінги пояснюють, «ЯК?» це робити. І лише одиниці розкривають сенс – «НАВІЩО?»  Але ж саме з усвідомлення починається справжня трансформація! Під час тренінгу ми працюємо на усіх рівнях: на фізичному,  емоційному, інтелектуальному та рівні сенсів і значень. Важко відокремити ці складові одна від одної, адже це робота з людьми, а не окремими складовими якогось механізму. Щоб бути на одній хвилі з часом та підростаючими поколіннями, вміти заявляти про себе та свою справу, спілкуватись так, щоб бути почутим, говорити спільною мовою у світі різноманіття та постійних змін – потрібно гармонійно поєднувати принаймні основи ключових компетенцій, які вимагає сьогодення. Багатопрофільність та гнучкість вже не перевага, а must have.

– Серед випускників курсу є викладачі абсолютно різного віку. Це люди з різним досвідом, різних фахів і навіть з різних областей України. Чи не ускладнювало це процес взаємодії, адже до кожної аудиторії має бути свій підхід?

– Згодна з Вами на 100%! І тут усе залежить від цілей та фокусу, як і в житті. Різні сфери, статуси, проблематика, бачення можуть створювати супротив, а можуть розширювати кругозір. Усі люди різні, проте кожна є унікальною особистістю. І у кожного є чому навчитися. У рамках курсу ми створили унікальний безпечний простір взаємодії, щирості та підтримки. Виникла справжня СИНЕГРГІЯ.  Досвід та успіхи одних учасників посилювали досягнення інших. Розгляд кожного питання під різними кутами захоплювало, і паралельно з основними задачами тренінгу сформувався окремий соціум, де люди об’єднуються навколо спільої мети, і кожен прагне зробити власний внесок у спільну справу. Подібна групова динаміка стирає будь-які межі, долає відстані, заохочує до участі, – додає ЖИТТЯ в дистанційне спілкування. Це мотивує та надихає учнів щоразу ставати краще, ніж до того, не порівнювати себе з іншими, а самовиражатися та навчатися один в одного. А цього так часто не вистачає …

– «Навчати людей» – це для Вас про професію чи покликання? Як Ви зрозуміли, що готові до такої непростої задачі?

– У своєму житті ми до чогось доростаємо, до чогось дозріваємо, а до чогось маємо прийти.

У свої 33 роки я відчула, що доросла (вже є чималий досвід, багаж знань та компетенцій), що дозріла (як морально, так і психологічно) і головне, що прийшла до цього (за покликом своїх цінностей та місії). Одного разу викладач сказав мені: «Не ми обираємо професію, а вона нас!». Тоді я не зовсім усвідомлювала його слова, а себе і уявити не могла у сьогоднішньому прояві, хоча… десь глибоко в душі я, мабуть, саме цього і прагнула. Так, я змалку була відкритою до людей. Моя професійна діяльність завжди тісно пов’язана зі спілкуванням, перемовинами, плідною взаємодією з представниками різних професій та бізнесів. З самого початку кар’єри, будучи тоді ще студенткою першого курсу КНЕУ, я із завзяттям навчала та консультувала колег та клієнтів, мала наснагу ділитися вивченим. Час від часу вони прохали мене проводити «дружні тренінги». Допомагаючи іншим у питаннях професійних та особистих, я з часом усвідомила, що це велика відповідальність і перед людьми, і перед собою. Це потрібно робити екологічно та доречно для обох сторін. Так я потрапила у коучинг. Спочатку з особистими запитами, а потім опанувала його професійно. Непростий шлях внутрішньої трансформації, безліч подорожей, злетів і падінь, сотні годин за читанням та навчанням – усе це разом із попередніми здобутками стало плідним підґрунтям для мене сьогоднішньої. І якщо раніше навчання інших мало локальний характер, то поступово це перетворилось у перманентний процес. І якщо попередньо це було бажанням, то сьогодні – це вже моя потреба. Я просто не можу цього не робити.

– «Навчатися, навчати інших та творити добро», – це Ваше життєве кредо. Ви багато вчитеся, паралельно ділитеся здобутими знаннями з людьми та займаєтесь благодійністю. Це не просто корисно, це – благородно! Як усе починалося? 

– Паралельно з основним навчанням я почала засвоювати навички роботи на камеру та комунікації в онлайн форматі. Було непросто, але я розуміла, що сьогодні недостатньо бути кваліфікованим фахівцем і досвіченим комунікатором. Потрібно усі свої soft-, hard- та meta-skills переводити у діджитал. Щоразу практикуючи свої здобутки під час онлайн навчання в Академії Іцхака Пінтосевича, мої однокурсники звертались до мене за порадами. Спочатку я консультувала індивідуально. Помітила, що фахівців, які консультують онлайн, хвилюють в основному подібні питання: «Як виглядати на камеру природньо і не нервувати? Як  цікаво та ефективно взаємодіяти з людьми через екрани моніторів? Як не бути «говорящою та бубонящою головою»? Так з’явився на світ мій первісток – благодійний 10-денний тренінг-квест «По іншу сторону екрану», де я систематизувала головні відповіді. Окремою мотивацією учасників була допомога маленькому онкохворому хлопчику зі Львова, адже усі кошти були передані його родині на лікування.

– У своїй справі Ви транслюєте ідею: «Ідучи дорогою розвитку та успіху, варто цінувати те, що маєш, і допомагати тим, хто наразі не має таких можливостей», так?

– Потрібно протягувати руку допомоги людям, які у той самий момент, коли ми переймаємося побутовими або робочими питаннями, борються за ще один день під сонцем.

– Благодійність, інклюзія – це також про Вас та «Викладачів нового часу»?

– Я щиро на це сподіваюсь та прагну цього. Рівноцінний доступ до знань, можливість здобувати освіту дистанційно з будь-якого містечка та селища України, забезпечення доступу до навчання людей з особливими освітніми потребами – це ті задачі, якими не можна нехтувати.

– Ви допомагаєте людям, а хто допомагає Вам? Чи є команда?

– Не зважаючи на те, що більшість питань доводиться вирішувати самостійно, в мене є надійні та професійні помічники і партнери. Окрему вдячність я висловлюю найбільшій в Україні школі акторської майстерності Splash. Її засновник та головний тренер пані Наталя Якимченко – режисер та фахівець з публічних виступів, психолог та педагог, а також керівник школи Олексій Яцюта – режисер-викладач, актор та тренер – з щирим серцем долучилися до проєкту «Викладач нового часу». Вони поділились ключовими прийомами акторського мистецтва, які є універсальними та корисними не лише для викладачів, а й для людей інших професій та усіх без виключення здобувачів.

– Чи плануєте продовжувати проєкт?

– Так, звісно, ми тільки почали. Попереду багато планів та праці. Ми будемо рухатися крок за кроком, а там – Божа воля!

– Який основний меседж Ви хотіли б передати нашим читачам? 

– Лише один – вчитись! Незалежно від віку, статусу та досвіду. У наш час стабільними є лише зміни, тому навичка швидко вчитись є головною. Як раніше вже точно не буде. Прогнозувати, що буде далі, – справа ризикована. Тому нам доводиться вчитись літати прямо у польоті. І навіть якщо ми неупевнені, коли і де нам доведеться приземлятися, то принаймні ми пом’якшимо нашу посадку. Не чекайте – дійте! «Робіть, що можете, з тим, що маєте, там, де ви є!» 

+380950868758

yanina@2colors.in.ua

Поделиться в:

Добавить комментарий