ЕНЕРГЕТИЧНА ВЕРБА БІЗНЕС, ЕКОНОМІКА ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ
Неймовірно корисний випуск цього номеру доповнює інтерв’ю з людиною, яка несе у своїй діяльності справжні цінності та піклування про українську націю. Будь ласка, будьте уважні, адже мова йде про високі наміри, непростий бізнес та майбутнє країни.
Леонід Петрович МЕЛЕЖИК – Президент групи компаній MGI, засновник Всеукраїнської Енергетичної Ресурсно-Біотехнологічної Академії «ВЕРБА» (www.verba.kiev.ua www.willow.bio), діяльність якої спрямована на розвиток зеленої альтернативної біоенергетики, популяризацію та стимулювання вирощування енергетичної верби як біомаси, будівництво інфраструктури для її переробки, створення конкурентного ринку.
– Леоніде Петровичу, Ви займаєтесь доволі складною та водночас благородною справою. Яким був власне Ваш шлях до розвитку біоенергетики? Що спонукало до пошуку?
– За першою освітою я – інженер-енергетик сільського господарства. Коли ще починав навчання, в мене навіть не було думок займатися альтернативною енергетикою та біомасою. Потім я отримав ще одну, юридичну освіту з відзнакою, яку доповнив придбанням спеціальності у бізнес-адмініструванні. На той момент я працював замдиректора комунального підприємства по озелененню, та зарплата, самі розумієте, була мізерна. Хотілося заробляти гроші, але робити це чесно. Так я вирішив створити свій власний зеленбуд, бізнес, який був побудований на екології.
Це був ландшафтний центр, до якого я завозив рослини з-за кордону, та навіть вивчив латинь, щоб добре розбиратись в них. Додатково ми продавали системи автоматичного поливу (https://hunter.ua/) та туманоутворення (https://tuman.net.ua/). Втілюючи у життя та реалізовуючи усі напрямки, що пов’язані з водою, життєдіяльністю рослин та доглядом за ними.
Досягнувши певного рівня, я хотів диверсифікувати ризики та відкрив для себе таку нішу, як будівництво електростанції на біомасі. Але у цьому процесі була невелика проблема. Мова йшла про безперебійну поставку безпосередньо сировини (біомаси). В Україні цієї біомаси було багато, але зовсім не було ринку. Так на меті стала реалізація проєкту, який би підняв великий пласт української економіки. І я почав створювати плантації з енергетичної верби на маргінальних землях.
– Якими даними з біоенергетики Ви сьогодні оперуєте? Якою власне є Ваша думка та підрахунки стосовно енергетичної верби?
– Інвестувати в сонячні електростанції стає все більш ризиковано, вітрові станції працюють не весь час, так як і сонячні. Для того, щоб збільшувати відсоток зеленої енергії, потрібно, крім сонячних та вітрових станцій, створювати електростанції на біомасі, які мають привабливий економічний ефект (30-50% річних). Також поруч з ними створювати промислові плантації енергетичних рослин, які будуть відігравати роль екологічних акумуляторів сонячної енергії.
За рахунок чого це можливо? Завдяки прискореному фотосинтезу в виведених сортах енергетичної верби, швидкість набору біомаси зросла в рази. Адже вуглець, чи як його ще називають карбон, у вигляді вуглекислого газу, за допомогою сонячної енергії, разом з киснем, воднем та азотом, утворююэ органічні сполуки. Цей процес називають фотосинтезом або вуглецевим живленням рослин.
Отже, окрім того, що ми можемо отримувати значні фінансові прибутки з плантацій енергетичної верби, ми будемо отримувати ще й екологічні преференції, тому що верба є екологічно нейтральним видом палива. Це відбувається за рахунок того, що коренева система акумулює в собі значну кількість вуглецю (1 гектар плантацій енергетичної верби в своїй сухій масі може містити близько 45% вуглецю). Якщо плантація площею в 1 гектар в рік акумулює 20 тон біомаси, то, звісно, що вуглекислого газу вона буде вбирати з повітря кожен рік 9 тон. Із цих дев’яти тон 30%, тобто 2,7 тони вуглекислого газу, буде накопичуватися в кореневій системі. Тобто ми на вказані об’єми вуглекислого газу кожен рік будемо зменшувати наявність вуглекислого газу в нашій атмосфері.
– Головним джерелом для екологічності навколишнього середовища Ви вважаєте вербу. Як з’ясувалось, що саме вона має цінність?
– Не тільки верба придатна для створення плантацій для отримання біомаси. Є ще велика кількість енергетичних рослин, які мають також свої переваги, і вибір енергетичної культури може залежати від кліматичних та ґрунтових умов регіону вирощування. А саме вербу я обрав з декількох причин. По-перше, вона є сакральним українським деревом, по-друге, з практичної сторони я побачив результати, що дійсно ця рослина адаптована для України. Нашими дослідженнями було встановлено, що приріст окремих екземплярів за 1 рік становить понад 3 м у висоту, а за три роки, виведені нами сорти верби можуть сягати більше 6 м. Також вона дуже гарно себе почуває вздовж доріг та в місцях сильної загазованості і з бідними ґрунтами.
Також зазначу, що на наших дослідних полях присутні й інші енергетичні рослини (тополя, павловнія, міскантус…). Але в мене не вистачає на них власних потужностей та часу. Тому я запрошую до співпраці дослідні інститути та інвесторів, щоб ми разом змогли розширити спектр дослідних рослин до максимально повного та охопити більші площі та створити умови вирощування(www.verba.kiev.ua www.willow.bio) .
– З якими компаніями-партнерами Ви співпрацюєте сьогодні та які Ваші глобальні цілі?
– Партнерами в Україні у нас є Національний університет біоресурсів та природного користування, де я навчаюсь як аспірант, а за декілька місяців буду виходити на захист докторської по темі, пов’язаній з вирощуванням енергетичної верби. З нами співпрацює інститут механізації та електрифікації сільського господарства, спільно з яким ми розробляємо спеціальні сільськогосподарські машини для висадки та збору врожаю енергетичних рослин. Також ми маємо партнерів і за кордоном, наприклад, в США.
– Чи вигідно взагалі в нашій країні займатись біоенергетикою як бізнесом? Та кому це може бути цікаво?
– Сьогодні це вельми перспективний напрямок роботи. Але, зважаючи на технічно слабке оснащення та необізнаність людей з тематикою, ці проєкти потребують більш інтенсивної популяризації серед людей та підприємств, потенціалу альтернативної енергетики та для пришвидшення його розвитку об’єднання однодумців в групи.
Зараз ми пропонуємо і розвиваємо ідею створення в Україні АгроЕнергоХолдингу. В Україні налічується близько 5 млн. га маргінальних земель. І ми шукаємо людей, які є власниками таких земель чи мають бажання вирощувати енергетичні культури на таких землях. Далі об’єднуємо їх в кластери в радіусі 100 км, бо використання земель на віддаленості понад 100 км від місця генерації є економічно не вигідним. Також ми самостійно надаємо усі розрахунки, бізнес-план, садівний матеріал і т.д.. Наступне наше завдання – це пошук електростанцій та котелень у цьому радіусі, потенційних бізнесменів та інвесторів, які планують перехід на біомасу.
Також ми пропонуємо бізнесменам створювати новий бізнес з вироблення тепла та електроенергії, у якому будуть об’єднуватись декілька таких електростанцій. Усі розрахунки ми знову таки вже маємо.
Знайшовши один одного, фермери зможуть гарантовано вирощувати енергетичну вербу та мати стабільний дохід. А котельні зможуть по гарантованій ціні купувати біомасу в своєму регіоні на постійній основі.
– Леоніде Петровичу, як взагалі Ви описали б свою справу, мотиви та місію?
– Можливо, це буде звучати трохи пафосно, але цей проєкт має гуманістичну ідею. Усі знають про піраміду Маслоу. Так от на високих її шаблях, ти хочеш реалізувати себе, як особистість. Я дійсно думаю про те, чим можу допомогти Україні та своїм дітям, що тут живуть. У нашого проєкту багато граней. Перш за все, це понад 1 000 000 робочих місць, потенційне скорочення закупівлі закордонного природного газу на 22,5%, а це близько 60 млрд. грн щорічної економії держави на паливі, зменшення податків, зменшення витрат з бюджету на електроенергію для населення, екологічність (адже Європа тисне на нас, аби ми зменшували свої викиди) та багато інших переваг.
Сьогодні ми активно співпрацюємо з багатьма верствами влади та підприємцями. Мені хотілося б отримати від держави фінансування на дослідження земель України на їх придатність під вирощування різних енергетичних культур. На сьогодні ми вже створили власну академію, яка спроможна навчати фермерів, робити промоушн проєкту, допомагати нам у нашій місії. Я вірю в тих бізнесменів, хто бажає розвиватися в Україні. Саме ідейного партнерства ми сьогодні шукаємо з українськими підприємствами.
Досьє MILLENIUM CLUB:
Мележик Леонід Петрович
Засновник та директор ТОВ «Енергетична верба».
Аспірант кафедри Відтворення лісів та лісових меліорацій в Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП).
У 2021 р. готується до захисту дисертації на тему: «Агробіологічні і технологічні засади створення та експлуатації енергетичних вербових плантацій у правобережному лісостепу України» на здобуття наукового ступеня доктора філософії.
Дворазовий призер всеукраїнського конкурсу «Б‘юті Дей».