Доктор психологічних наук, психотерапевт, автор понад ста наукових публікацій НАТАЛІЯ МАКАРЧУК спеціалізується на проблемах саморегуляції психічної діяльності в нормі і при патології. На питання щодо ПТСР та реалій українців відповідає психотерапевт, засновниця авторської школи психологічного дизайну.
– Пані Наталіє, пропонуємо Вам розкрити тему, яка дуже болюча для багатьох українців – ПТСР. Які Ви ознаки (симптоми) цього «діагнозу» можете виокремити?
– Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це діагноз, який встановлюють психіатри, відповідно він вимагає комплексної терапії, де провідна роль належить саме медикаментозному втручанню. Роль психолога і психотерапевта є вторинною у загальній терапії цього розладу.
Я вважаю, що ПТСР є супутнім діагнозом нездорової психіки, обумовленої спадковістю чи генетикою. ПТСР зʼявиться тоді, коли пряма чи опосередкована загроза життю зникне, і вже за умови мирного життя у людини збережуться всі реакції психіки, притаманні перебуванню в надзвичайній ситуації.
Тому, про ПТСР в Україні ми будемо говорити по завершенню активних фаз війни для цивільного населення і після завершення перебування в зонах активних бойових дій військовими.
– Дайте пораду, як допомогти людині, підштовхнути її, аби вона звернулась до психотерапевта.
– Психотерапія – це не медикаментозний метод допомоги людині, яка переживає складні життєві обставини. Зрозуміло, що ці обставини спричиняють тимчасові чи стійкі впливи на психіку й призведуть до порушень усталеного способу життя, зміни реагування на саму себе і оточення.
Тож, якщо людина відчуває в собі зміни, які сама не може регулювати, має надмірно загострені реакції на стандартні ситуації життя, є надмірно конфліктною або навпаки надмірно поступливою – тоді варто звернутись на первинну консультативну зустріч з психотерапевтом.
Відповідно, мотивів звернення до психотерапевта є два. Перший – порушення звичного реагування й способу життя. Другий – бажання до змін, якими краще керувати, аніж стати їх заручником.
– Ваша авторська школа має великий спектр послуг. Які Ви вважаєте найактуальнішими та чому?
– Я фахівець в сфері психологічної допомоги. Моя школа не охоплює усі можливі сфери психологічної допомоги, але основні з них – це психологічна діагностика і надання відповідної експертизи. Це психологічне консультування і психологічна терапія, психологічна корекція, надання кваліфікованої підтримки сімʼям з особливими дітками і запровадження (за запитом) корекційних послуг для особливих дітей. На сьогодні особливого значення набуває психологія діяльності, яка технологічно представлена коучингом фахівця та організацій.
– Сьогодні психологія стає дуже популярною, адже цього вимагають реалії українців. Як обрати ефективного фахівця?
– У мене існує два маркери якісного результату психологічної допомоги. Перший – силою особистості психотерапевта і станом його психічного здоровʼя. Йдеться про його психологічну зрілість, здатність перебувати і працювати з невизначеністю.
Маркер другий – психолог не повинен бути самовпевненим у власній досконалості. Професію психолога опановують все життя. Психологічна допомога вимагає глибоких знань людської психіки, а не намір сподіватись на власну інтуїцію. Загалом, ефективність психолога визначається кількістю годин, напрацьованих в практиці і здатністю працювати з невизначеністю.
– Психологи теж люди, поділіться власними переживаннями та станами через велику війну?
– Я до останнього не сприймала інформацію про можливе військове повномасштабне вторгнення. Ранок 24.02.22 я сприйняла, як початок кінця. Як фахівець я зрозуміла, що тепер мій підхід і мій метод мають пережити відмирання й почати функціонувати в новому ракурсі. Як психотерапевт я продовжувала працювати, вирішуючи нові завдання методології. Як жінка я переживаю за кожного, хто стоїть на передовій і в серці радію, що саме такі люди стануть новими ідеалами для мого сина. Я оплакую кожного, хто пішов. Я радію і молюся за кожного, хто йде проти цивілізаційного зла і живий. Продовжую роботу над собою, намагаюсь писати в соцмережах про можливості людської психіки переживати стан очікування смерті і можливості, які дає сила цього переживання.
– Пані Наталіє, як вважаєте, якими ми станемо після перемоги? Як до цього готуватись психологічно?
– Я глибоко переконана, що перемога – це трофей військових. Цивільним дати свободу вибору в управлінні власним життям. Оскільки всі українці, які зараз перебувають на території України, знаходяться у тотальній невизначеності й залежності від тривалості та ходу війни. Тож, як фахівець я очікую завершення активної фази війни і початок повоєнного життя, де ми стикнемось з багатьма проблемами, але точно їх подолаємо.