З перших днів повномасштабного вторгнення окупаційної російської армії в Україну наші громадяни єдиної силою стали на захист рідної країни. Багато хто пішов до лав ЗСУ та ТРО. Інші ж поповнили армію волонтерів. Саме тих самовідданих членів нашого суспільства, без допомоги яких, ситуація на фронті була б ще більш складною.
Одним з таких людей став Олександр Полтавець, патріот, підприємець, який є власником шляхо-будівельної фірми. Активну громадянську, патріотичну позицію він прийняв одразу. Вже у самому початку вторгнення пан Олександр передал зі свого підприємства для нужд ЗСУ два тягача “Рено” з вантажкими платформами, задля транспортування надважкої великогабаритної військової техніки. До того ж экскаваторы його фірми активно застосовувались для облаштування рубежів другої лінїї оборони на Бахмутському напрямку. Але, бажання бути разом зі своєю країної не обмежувалось тільки передачею техніки. Неодноразово Олександр Полтавець особисто возив гуманітарні грузи для нужд ЗСУ, також він активно допомагав волонтерам, які приїздили зі Львову та інших міст Західної України щоб надавати підтримку Східним регіонам. Ці люди потребували розміщення, організованої логістики роботи та переміщень. Саме тому, допомога, яку надавали такі активні та свідомі громадяне як Олександр Полтавець та його однодумці, сприяла максимально ефективній роботі волонтерів.
Окрім того, розуміючи, що будь які транспортні засоби у зоні бойових дій та прилеглих до неї, дуже часто отримують пошкодження, чи не витримують постійних навантажень, та виходять з ладу, пан Олександр налагодив на своєму підприємстві регулярний ремонт автівок для бійців ЗСУ та військових волонтерів. Вже більш ніж півтора роки Україна мужньо протистоїть повномасштабному вторгненню окупантів. Наші бійці героїчно боронять землю, звільнюють нові та нові теріторії. Й для них дуже важливою є допомога тилу – сильне, надійне плече волонтерської спільноти, до лав якої належдать багато українських підприємців. Таких, як пан Олександр Полтавець, який робить все можливе для допомоги своїй країні. Бо він не дає собі права залишатись байдужим до її долі.