Головна спеціалістка відділу сімейної політики запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі служби у справах дітей та сім’ї Київської обласної державної військової адміністрації.

Кривдники можуть знайти безліч причин, щоб цькувати дитину: зовнішність, поведінка, думки тощо. І жертвою може стати будь-хто. Як захистити дитину від таких нападів та як вчасно помітити, що їй загрожує небезпека – розповідає ЗОРЯНА ЛИСОВЕЦЬ.

• Вітаємо Вас, Зоряно! Поговоримо про важку для батьків та дітей тему – булінг серед підлітків. До війни його пік припадав на 2019 рік. Скажіть, яка зараз тенденція?
• Вітаю! В умовах війни важко всім, якщо дорослі вміють про це говорити, то підлітки не багатослівні. Також у них загострене відчуття зрілості, тобто своїми переживаннями вони ділитися не готові, тим більше з дорослими. Для підлітків авторитетом є однолітки чи трішки старші за віком друзі. Якщо опиратися за дані від Національної поліції України, то у 2022 році маємо 116 зареєстрованих випадків булінгу, в той час, як за 4 місяці 2023 року було зареєстровано вже 99. Правоохоронці спільно з освітянами та службами у справах дітей (та сім’ї) проводять заходи, спрямовані на своєчасне виявлення та запобігання проявів булінгу з батьками та учнями різних вікових категорій.
• Чому взагалі булінг з’являється серед дітей? Це вина батьків, школи чи соціуму?
• Кривдники можуть знайти безліч причин, щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з поглядами більшості тощо. Якщо ми говоримо, що булять тільки дітей з неблагополучних сімей, то це не так. Жертвою може стати будь-хто. Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини (або групи) стосовно іншої, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом. Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу. Важливо розуміти різницю між звичайною дитячою сваркою та реальною загрозою. Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б’ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.
  У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають. Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.
• Як розпізнати, що ваша дитина – жертва булінгу?
• Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу. Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять: розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. А ще, якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

• І досить важливе питання – як діяти в таких ситуаціях?
• Звичайно є перелік, куди можна звернутися, проте найважливіша порада для батьків – будьте друзями своїм дітям, щоб ви про щось негативне у їх житті дізнавалися від них особисто, а не від сторонніх людей, або як зараз популярно відбувається – з соціальних мереж. Адже дитина насамперед може (і повинна) повідомити про це батькам, учителю або директору, які несуть кожен у своїй мірі за неї відповідальність. Вона також може зателефонувати на гарячу лінію організації, яка займається питаннями стосовно протидії насильству в сім’ї та захищає права дітей («Ла Страда ‒ Україна»). Окрім цього батьки або сама дитина може звернутися по допомогу в Центр соціальної служби у справах сім’ї, дітей і молоді, Національну поліцію України, а також у Центр надання безоплатної правової допомоги.
• Які можуть бути наслідки булінгу? До смерті дитини такі дії зі сторони ровесників можуть привести?
• Психологи нам надають цілий список наслідків, які можуть бути для жертви булінгу. Вони переживають важкі емоції – почуття приниження та сором, страх, розпач і злість. Булінг вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи: неадекватне сприйняття себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність; негативне сприйняття однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули в школі; неадекватне сприйняття реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози; девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності. Також не будемо забувати про таку ситуацію, коли дитина може загинути випадково, тобто кривдники можуть змушувати робити небезпечні речі, мотивуючи це тим, наприклад: «ти зроби це, і я від тебе відстану», або «зроби це, і тоді ми будемо дружити».
• Зараз соціальні мережі сягнули небаченого розвитку, і комунікація між дітьми відбувається в різних площинах. Останнім часом став набирати обертів і кібербулінг. Розкажіть, як це відбувається?
• Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (меседжерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований. Приклади включають:
• поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;
• надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди через платформи обміну повідомленнями;
• видання себе за когось та надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.
  Особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою. Але кібербулінг залишає цифровий слід – записи, які можуть слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування. Також досить популярною методикою втягування дітей у небезпечні угрупування, де пропагандують насильницьку форму поведінки, є саме кіберпростір.
• Наостанок, що можуть зробити батьки, аби захистити дитину від такої поведінки?
• Тут потрібно говорити не тільки про роботу з дитиною, яка страждає від булінгу, а і про кривдників та свідків. Батьки повинні пояснювати дітям, що існують такі випадки, не приховувати, бо так точно дитину не вберегти. Пояснити, що перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті, розповісти друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі. Цього не слід соромитись. Також варто розказати, що не треба звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Обов’язково звертати увагу дитини, що вона може побачити прояви булінгу над іншими і її завдання одразу звернутись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків.
  Напевно найскладніше з кривдниками-дітьми. Булерами стають ті діти, які ростуть без заборон, не сприймають авторитет батьків. Але разом з тим їх головна проблема – бажання відчути підтримку та повагу дорослих. Якщо це прагнення не реалізоване, воно породжує агресію, яку треба на комусь зганяти. Більшість булерів – це діти-нарциси, які не спроможні у критичний момент відчути емоції інших, але хочуть довести свою зверхність. Проаналізуйте поведінку дитини, аби виявити ознаки агресії. Багато випадків, що вона у булера з’являється через вчинення над ним домашнього насильства. Як бачимо, причини можуть бути різними, але найголовніше – увага батьків до настрою дитини, кола її спілкування, інтересів та захоплень. Ви повинні бути друзями своїм дітям, тільки довірливі стосунки можуть врятувати їх від необдуманих кроків чи захистити від небезпеки.
• https://www.facebook.com/profile.php?id=100010882501781
• https://instagram.com/zoryana_lysovets?igshid=NGExMmI2YTkyZg==