Відчувати душевний спокій сьогодні доволі важко, однак шукати шляхи до нього варто завжди. Найпоширенішим форматом досягнення мети може стати спеціаліст, який підтримає та допоможе справитися з емоційним навантаженням чи вигоранням. Своєчасна допомога – запорука фізичного та ментального здоров’я. Про нього й говоримо з Оксаною КРУКІВСЬКОЮ, психологом, який нарощує та підіймає ваші внутрішні крила.

– Пані Оксано, вітаємо, прагнемо від Вас почути саме практичні поради, адже війна внесла багато проблем психологічного характеру у наше життя. Тож перше – жіноче здоров’я. Які запити наразі серед Ваших клієнток є найрозповсюдженішими?
– Частіше за все жінки звертаються до мене з питаннями: як «зібрати» себе, як впоратись з тривогою, як вижити в нескінченному тотальному тривожному стані, як налагодити комунікацію з близькими й рідними, коли внутрішньо «розшатані» та позбавлені ресурсу. Якщо коротко, то саме ці питання є основою більшості проблем у житті українських жінок.
– Чим відрізняються моральні стани жінок, що виїхали через війну, і тими, що залишились?
– Нічим. Моральні стани жінок один від одного відрізняються зовсім іншими аспектами. Ми з вами прекрасно знаємо певну кількість жінок, які залишились в Україні, які живуть в гарячих точках, які воюють на рівні з чоловіками, рятують життя… Ті, які займаються гуманітарною допомогою та доставляють її на передову, і я сама з таких. Ми командою збираємо і доставляємо допомогу на передову, а по приїзду працюю з тими, кому потрібна психологічна підтримка. Тому на власному досвіді можу сказати, що коли ти вмієш себе збирати, берегти свої ресурси, або системно працюєш над собою, в тебе достатньо сили, аби підтримати й допомогти іншим. Такі люди емоційно та психологічно цілісніші.
Також ми з вами знайомі з іншою категорією жінок, ті, хто виїхав за кордон і почуває себе тривожно, і їм емоційно важко. Так, вони у безпеці з дітьми, на вулицях не звучить сирена, не літають ракети та все ж, але… І це є показником того, що жінка емоційно вигоріла, вона емоційно втомлена. Тому моральні стани жінок я розділила б на наступні категорії: жінки, які до війни працювали над собою, розвивалися, «збирали» себе, і ті жінки, хто себе «роздавав» настільки, що їм під час війни вже складно зібратись. Війна – це такий процес, якій підіймає на поверхню усі тіньові процеси особистості. І там, де тонко, почало рватись.
– Розкажіть, будь ласка, про найважливіші аспекти жіночого психологічного здоров’я. Що ми маємо перш за все робити, аби не втрачати себе?
– На мою думку, під час війни не варто виокремлювати жіноче, чоловіче чи підліткове здоров’я. Підтримка та допомога наразі потрібна усім категоріям населення. Тому, ми усі маємо робити наступне: вчитися швидко адаптуватися до умов життя (від цього залежить внутрішня цілісність особистості). Адже саме від адаптації нині залежить не лише психоемоційний стан, а й наше життя в буквальному розумінні даного слова. Наступний пункт – позитивна мотивація та внутрішнє налаштування. Так, болить, страшно, важко, гучно, проте, якщо ми втратимо віру в добре майбутнє, нам не потрібна буде війна, ми самі себе знищимо. Поділюся з вами, що на передовій хлопці досить багато жартують, бо саме це, за їх словами, допомагає їм не падати духом.
Наступне – високий рівень комунікації, намагайтесь якомога більше спілкуватись, не закривайтесь зі своїми болями, тривогами та страхами. Шукайте простір, де можна поговорити, поплакати, обмінятись емоціями, побути слабкою, а потім зцілити себе. Потрібно пам’ятати, що наша сила в єдності! Паралельно з усім цим працюйте над собою, ставте нові цілі, навчайтесь, розвивайтесь! Рано чи пізно війна закінчиться і нам потрібно буде ще більше, ніж зараз сили аби підтримувати один одного, допомагати тим, хто повернеться з лінії фронту. Це впаде на наші з вами жіночі плечі, тому «збирайте» себе. Працюйте зі спеціалістами різних напрямків розвитку. Це можуть бути вокал, йога, танці, гімнастика, дикція…, та будь-що, головне – займіться собою. В радянські часи всіх вчили жити на благо усіх, але, якщо ви будете виснажені, роздратовані, втомлені чим ви зможете допомогти близькім, я вже мовчу про самих себе. Розвивайте в собі усе, що можете, адже це наповнює життя сенсом і надихає оточуючих. І відповідно змінює середовище на краще!! Ми звикли жаліти та співчувати, можливо, прийшов час захоплюватися, наслідувати та розвиватися?!
І повірте, що військові чоловіки, при зустрічі завжди кажуть, як їм приємно, цінно й важливо, коли ми жінки, усміхнені й життєрадісні, адже їм це дає сили. Адже замість заспокоювати нас, вони мають брати наші підтримку та віру. За чоловіками мають стояти життєрадісні, ресурсні та позитивні жінки, ну або психолог (жартую).
– Емоції – це те, що виокремлює жінок. Які рекомендації дасте українкам, аби ми позбувались емоційних стресів та тримали стрій з більш «холодною головою»?
– З ними можна навчитись жити, їх можна навчитись мінімізовувати своєму у житті, проте позбутись їх не можливо. І тут вам на допомогу можуть прийти психологи та психотерапевти. Зустріч за зустріччю ви зніматимете болі й тривоги, що накладалися роками. То ж шукайте свого психолога чи іншого спеціаліста в напрямку «лікування» душі, того, хто вас почує та проведе дорогою змін, через підтримку, а не критику чи знецінення, як це з нами робить наше оточення.
– Теза «Я не справляюсь» дуже поширена наразі. Які інструменти Ви рекомендуєте опанувати, щоб ми не мали такого у голові формулювання? Адже українська жінка з усім порається, як виявилось.
– Так, українські жінки дуже витривалі та сильні духом і в багатьох питаннях можуть навіть дати фору чоловікам!! Що ж стосовно тези, якими б наразі банальними не здавалися вам мої наступні слова, але трішки побудьте в цій слабкості, побудьте з собою на одинці (у так званій своїй «норі» зі своїми думками, відчуттями, болями), спробуйте відчути, що хочеться, яких змін чи просто підтримки. І тоді через всі внутрішні «не хочу, набридло, дістало…» ідіть за допомогою в той простір чи середовище, де ви можете максимально це отримати. Добре, якщо поруч в цей час буде той, хто підтримає, адже підтримувати теж потрібно вміти. Пам’ятайте, що там, у вашій слабкості, є багато сили, яку можна трансформувати у внутрішню опору.
І будьте уважні, аби такі стани не були довготривалими. Тому, бережіть себе!

facebook: Оксана Круковская
instagram: o.krukivska
+38 098 791 42 87