Останнім часом ми багато пишемо про волонтерів, адже на їх плечах лежить величезна робота. Вони, здається, не сплять, не їдять та не живуть своїм життям. Однак це не так. Наша гостя Ольга ГОЦУЛЯК має титул «ТОП-100 НЕЗЛАМНИХ УКРАЇНЦІВ». Вона Монтессорі-педагог, Монтессорі-терапевт, корекційний педагог, активна громадська діячка, авторка соціальних та громадських проєктів. Ольга, окрім величезних здобутків у волонтерській діяльності, дуже багато часу приділяє своїй чудовій професії, працює з дітками, які мають діагнози аутичного спектру. Дуже пишаємось нашими українськими жінками та будемо продовжувати розповідати про них на наших сторінках.
– Ольго, вітаємо Вас і щиро дякуємо за те, що наближаєте нашу перемогу. Ви – голова ГО «ГАРМОНІЯ РОЗВИТКУ». Які цілі ставите перед собою та своїми однодумцями?
– Знаєте, я кожного дня прокидаюсь та запитую себе, як там на бойових позиціях нашим захисникам та захисницям. Що вони проживають та якою ціною ми зустрічаємо кожен новий світанок… Ці думки мене мотивують на те, аби ми продовжували кожен робити свою справу. І так щодня я прагну робити ще більше правильних справ тут, у тилу.
Моя головна мета життя – дарувати дітям можливість розвиватись, дарувати їм радість життя попри діагнози та війну. Моя справа – допомога родинам у створенні умов для успішного розвитку дітей з інвалідністю, розкриття їх духовності та особистості, покращення їх життя, навчання діток та передача цінних знань про секрет дитинства батькам.
– Розкажіть про найцікавіші і найкращі проєкти, які Вам вдалось реалізувати в рамках громадської діяльності?
– Проєктів багато, розповім про останній. Рік тому мій однокласник запропонував подарувати дітям авторські розмальовки його тата, Миколи Ніколаєва. Він – наш захисник, який боронить неньку з 2014 року. Микола розробив серію дитячих розмальовок «Розфарбуй військо». Так народився проєкт «Хто такий справжній український військовий». На українцях наразі лежить величезна відповідальність, адже кожен має допомагати дітям формувати правильні погляди. Тому метою наших заходів є виховання високої патріотичної свідомості у дітей, почуття любові до Батьківщини.
Напевно, найважливішою частиною наших заходів є передача дітям знань про правила поводження у разі виникнення надзвичайних ситуацій або виявлення ними небезпечних речовин та матеріалів, формування базових навичок надання першої домедичної допомоги.
– Чому саме цей шлях Ви обрали для себе, реалізуючи власний потенціал?
– Справа в тому, що дитина з аутизмом може з’явитися в будь-якій сім’ї, незалежно від достатку, соціального статусу або місця проживання. Проте аутизм – не вирок. У випадку раннього виявлення, вчасно наданої корекційної допомоги можна досягнути високих результатів у розвитку дитини. Люди з аутизмом можуть навчатися, працювати, дружити, любити і жити повноцінним життям. Статистика говорить про те, що аутизм стрімко поширюється. Я працюю з дітками вже багато років і прагну донести кожному українцю, що кожен може стати другом для дитини з аутизмом. Напевно, це моя місія.
– Ольго, що мотивує Вас на роботу з дітками?
– Відповім лаконічно. Я відчуваю себе щасливою людиною, адже знайшла своє істинне покликання у сфері соціальної діяльності. Щодня мене надихають сильні духом та мужні батьки, які гордо несуть звання матусь та татусів, виховуючи діток з інвалідністю.
– Окрім іншого Ви займаєте посаду прес-секретаря добровольчого формування територіальної громади №31 у Києві. Розкажіть трохи про Ваш волонтерський шлях.
– Знаєте, волонтери не дуже люблять говорити про те, що зробили, адже завжди здається, що робиш недостатньо. Я роблю те, що можу, я, так само як і кожен українець, прагну жити у вільній країні, працювати, допомагати виховувати діток, бачити їх посмішки та особисті досягнення. Ми неодмінно переможемо, але варто наближати цю перемогу кожного дня та по своїх силах.
– Ольго, Ви – приклад незламності для всіх українців. Що побажаєте нашому народові? Можливо, до чогось маєте заклик?
– Я хочу, аби кожен з нас розумів цінність кожного дня.
Низький уклін захисникам та захисницям за можливість жити у цьому дні!
Вічна пам’ять та слава тим, хто віддав своє життя.
Слава Україні!