«В Україні постав потужний волонтерський рух. Це явище, яке свідчить про консолідацію нації, подальшу розбудову громадянського суспільства. Тому у майбутньому, думаю, буде створено платформу волонтерської співпраці і взаємодії. Перемога у війні не зупинить волонтерський рух. Він, можливо, переорієнтується та охопить актуальні «післявоєнні» напрямки діяльності», – зазначила Інна БАНДУРА, депутат міськради Черкас.

– Пані Інно, Ви подали депутатське звернення з пропозицією розробити програму підтримки волонтерського руху. Розкажіть детальніше про цю ідею.
– Волонтерам знайома ситуація, коли благодійну допомогу надають на умовах самовивозу, й тоді гостро постає питання придбання пального. Дуже часто гуманітарний вантаж не везуть через брак коштів на пальне. Вартість вантажу завжди значно більша за вартість пального, бо це великі об’єми необхідного: продукти харчування, медичні засоби, гігієна тощо. Як міський депутат я озвучила на сесії Черкаської міської ради звернення щодо підтримки волонтерського руху й сподіваюсь на розуміння та допомогу.
– За майже рік війни Ви ні дня не зволікали. Що саме мотивує Вас? Якими досягненнями пишаєтесь понад усе?
– Моя мотивація дуже проста, чітка й лаконічна: кожний мій крок наближає нашу Перемогу! Наша волонтерська структура БО «БФ «Хрещатик Сіті» працює з початку відкритого вторгнення рф, має авторитет в Україні та за кордоном. Наша команда передала десятки тон гуманітарної допомоги, обладнання, продуктів харчування, ліків, військового спорядження… Один з найважливіших досягнень – повністю оснащений реанімаційний автобус для шпиталю. Ним врятовано багато життів. Фонд допомагає ЗСУ, а також у нас є окремий напрямок – це програма для дітей. Ми створили дитячий центр, який опікується та обслуговує понад 150 родин з дітками віком до двох років та вагітними жінками. За час роботи у них народилось 14 немовлят. Ми вважаємо це великими досягненнями.
– Ви активно співпрацюєте з закордонними волонтерськими організаціями. Чи спостерігаєте послаблення зусиль з їх сторони у питаннях допомоги українцям?
– Я бачу лише посилення допомоги українцям. Наприклад, наші італійські партнери, асоціація «МАЛЬВЕ Україна» готують нову партію гумдопомоги – апарати ШВЛ. Ці апарати закупив уряд Італії та через асоціацію передасть нам. Частина апаратів поїде у Херсон. Благодійний фонд Saules kalns («Сонячна гірка», м. Смілтене, Латвія) проводить акцію серед шкіл та садочків «Зігрій українців». Допомога іноземних благодійників стала раціональною та структурованою. Тепер партнери знають, що й кому потрібно, тому відповідним чином працюють. Вони чудово розуміють, що нині Україна, захищаючись від російської навали, боронить й саму Європу.
– Волонтерство – дуже складна діяльність. Чи довелось Вам вже відчути вигорання, втому?
– Волонтерська діяльність пов’язана з величезним психологічним та емоційним навантаженнями. Наші волонтери щодня спілкуються з родинами ВПО, у тому числі й тими, хто через війну втратили домівку, рідних чи близьких. І вони, суто по-людськи, не можуть не перейматися їх горем. Та попри емоційне навантаження, про емоційне вигорання не йдеться. Стійкість спонукає почуття відповідальності. Ми не маємо права опускати руки. А відновити сили допомагає наша ж діяльність. Коли щиро допомагаєш людям й бачиш, як твоя участь змінює на краще їхнє життя, – це надихає. Ці емоції заряджають. А коли бачиш усміхнених діток, або, більше, дізнаєшся, що у родин, які у нас на обслуговуванні, народжуються діти – це просто неймовірна позитивна енергія.
– Кажуть, що цей рік буде переможним. Над якими проєктами Ви працюєте зараз, та які Ваші подальші плани?
– Фонд має три напрямки: допомога військовим, медичне забезпечення та підтримка родин ВПО, де є вагітні жінки, або які виховують малят. У планах продовжувати працювати у обраних напрямках. А після Перемоги зосередимо увагу на підтримці тих родин ВПО, яким нікуди повертатись. Хочемо організувати психологічну підтримку військовим, які повернуться до дому та їх родинам. Окрім цього ми співпрацюватимемо з нашими латвійськими колегами у сенсі організації відпочинку та оздоровлення дітей наших захисників, які віддали життя за волю України, дітей військових та ВПО у розрахунку на довгу перспективу. Певні напрацювання у цьому напрямку ми вже реалізували минулого літа.
Я щиро вірю у майбутню перемогу й у те, що ми збудуємо найкраще у світі суспільство та найпрогресивнішу державу.