Щоб впустити в життя щось нове, красиве та щасливе, потрібно відмовитися від старих думок, реакцій, дій і рішень. Коучка Анна ФЕДОРОВА ділиться життєвою філософією із нашими читачами та розповідає про те, як допомагає українцям у Канаді.
- Вітаю, Анно! Знаю, що зараз Ви з родиною мешкаєте у Канаді. Скажіть, чи велика еміграція українців була за останній рік до цієї країни?
- Мої земляки дійсно приїжджали до Канади й продовжують це робити, адже тут чи не найбільша українська діаспора, та і взагалі ця країна завжди була дружня до емігрантів з усіх кінців світу. Я сама нещодавно з дітьми приїхала сюди й допомагаю усіма силами пристосуватися до нового життя тим, кому це конче необхідне. Як волонтерка, опікуюсь новоприбулими, допомагаю з пошуком помешкання, роботи. А як коучка, морально підтримую українців у такі важкі часи. Хочу також розповісти про Майдан Маркет в Оттаві – це такий собі хаб для українців, де можна отримати корисні консультації з різних питань: працевлаштування, складання резюме за канадськими стандартами, розміщення, курси англійської та, звичайно, коуч-сесії підтримки.
- Мільйони українок вихали за кордон, рятуючи своїх дітей. Хтось засуджує таке рішення, хтось – підтримує. Що Ви думаєте з цього приводу?
- Лише жінка зрозуміє весь біль за дитину та силу материнського інстинкту. Ти або рятуєш свого малюка, або закриваєш його спиною. Я, як мама двох діток, скажу таке: нам і так не легко кидати близьких, родичів, власний дім та рідну країну. Попереду невідомість, позаду – біль і сльози. І коли хтось звинувачує жінку, що вона виїхала з України, бо не хотіла, щоб її дитину вбила ракета, я не розумію тих людей. І я б хотіла звернутися до наших матусь, які виїхали:
«Я пишаюся тобою, мила! Ти наче почала життя з нуля, але увесь цей час йшла вперед. Боялася, сумнівалася, не знала, що робити далі, плакала у подушку, не вміла чогось, не знала мови і була у відчаї. Але ти вижила і вперто йдеш вперед, бо з тобою діти. А ти – мама, ти – українка. Бережи себе!». - Анно, скажіть, як Ви стали коучем?
- Як людина допитлива, відкрита і різнобічна я працювала в різних сферах, здебільшого економічного, маркетингового спрямування, але завжди книжки та курси з міжособистісного спілкування, особистісної ефективності, як створити щасливі взаємини, як відчувати, що ти на своєму шляху тощо були моєю пристрастю. Тож зрозуміла, що маю рухатися у цьому напрямку і допомагати іншим знаходити себе.
- Цікаво, що означає саме експоненційний коучінг?
- Це коли кратні зміни на краще відбуваються у всіх сферах життя людини, з якою б сферою не прийшов клієнт працювати спочатку. Ця система об’єднує потужні інструменти з різних галузей – від психології до фізики, від бізнесу до філософії. Є гарна і водночас погана новина – ядром усіх наших проблем є наше мислення. Саме в який спосіб клієнт дивиться на ситуацію, думає про неї, я і показую йому на сесії, і вчу більш конструктивним стратегіям.
- Розкажіть про свої зустрічі з клієнтами. Про що там йде мова завжди?
- На сесіях ми працюємо з вашим внутрішнім станом упевненості та спокою, силою впоратися з будь-яким результатом, звісно ж, натхненням. Я відкрила цикл регулярних зустрічей для жінок. Там у програмі:
- інструменти допомоги собі в будь-яких життєвих ситуаціях;
- корисні практики для тіла.
Там ми вчимося: - бути собі найліпшим другом;
- розуміти свій спосіб мислення, бачити пастки свого розуму;
- бути в змозі прийняти будь-які події у житті (ми набагато міцніші, ніж можемо уявити);
- не прив’язуватися до результату, отримувати задоволення від процесу;
- обирати свій внутрішній стан за наміром;
- розуміти – тут і зараз найкращий момент.
Дуже радісно читати відгуки дівчат, які отримали задоволення, розслаблення, мотивацію, розуміння, що ти не одна і, що зможеш з усім впоратись легко і з задоволенням. - Анно, а можете порадити щось нашим читачам, як коучка? Як, наприклад прийти у стабілізацію після стресу?
Знаєте, у моменти стресу наша психіка сама акумулює свої сили та допомагає нам адекватно діяти у даній ситуації та реагувати, рятувати себе та/або близьких. Але коли все позаду, важливо, для балансу, подякувати своєму тілу, що воно функціонувало; мозку, що він зібрався та ухвалював рішення, які зберігають життя.
Як ти можеш допомогти собі? Покажи тілу, як ти про нього піклуєшся, як вдячна йому: - одягни улюблені, веселі шкарпетки, чи інший елемент гардероба;
- укутайся м’яким пледом;
- зайвий раз обійми й побудь в обіймах тих, хто дорогий тобі;
- завари чашку улюбленого напою;
- дозволь собі просто видихнути і полежати без думок про те, що відбувається.